Шановний пане президент!
Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно) хороброму бійцю, захиснику нашої країни,старшому сержанту,бійцю Національної Гвардії України 24 полк, стрілець 1 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини 3113,Боднару Володимиру Володимировичу 2 грудня 1998 року народження, який загинув під час виконання бойового завдання загинув 13.08.2024 в районі Донецької області, Покровського району, нп Гродівка внаслідок стрілецького бою з противником, отримав поранення несумісне з життям. Смерть, так, повʼязана із захистом Батьківщини.
Виявивши стійкість, мужність та героїзм наш Герой Боднар Володимир 24.10.2018 року пішов на строкову службу в м.Харків військова частина 3017. У березні 2019 року Володимир підписав контракт строком на три роки у м.Чернівці,військовій частині 1241,яка відносилась до Івано-Франківська.В березні 2022 Володимира перевели в полк резервної роти частини 3113 м.Чернівці
За період служби з 2019 року по 2022 рік Володимир був відправлений на ротацію до Донецької області, та кожні три місяці їх змінювали військовослужбовці інших областей.
В подальшому, з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України,Володимир відразу був відправлений на місце дислокації Серебрянський ліс,Луганська область,де ніс службу з травня 2023 року по серпень 2023 рік ,в період з 24 серпня по 15 жовтня 2023 року,Володимир перебував у відпустці строком 25 днів.
15 жовтня 2023 року Володимира знову було відправлено на ротацію на місце дислокації Серебрянський ліс, до лютого 2024 року, в подальшому з березня 2024 року до 03 серпня 2024 року Володимир був вдома, де ніс службу в м.Чернівці у військовій частині 3113.Після чого,03 серпня 2024 року, Володимира знову було відправлено на ротацію за місцем несення служби Серебрянський ліс та 12 серпня 2024 року їхню резервну роту було відправлено до населеного пункту Гродівка, Покровського району, Донецької області.
Спілкувались я зі своїм чоловіком часто та він завжди розказував подальші зміни резервної роти
13.08.2024 року о 02:26 ночі від нього надійшло повідомлення у телеграм «Коха,я на вихід», а через хвилин 20 о 02:46 він зателефонував мені та сказав що виходить на позицію та сказав слова « я тебе дуже сильно кохаю і Марка теж, і передай йому що тато через чотири доби набере» це була наша остання розмова! 13.08.2024 о 15:30 мені надійшло повідомлення що мій чоловік та його побратим загинули…. Хлопці надавали медичну допомогу вкладаючи всі свої сили.Отримав вогнепальне,кульове,проникаюче,сліпе поранення грудної клітини зліва з ушкодженням легені,масивна внутрішня кровотеча.
Володимир був справжнім воїном,патріотом та зразком незламного духу.Мріяв щоб його син завжди був щасливим та щоб жив у країні де немає війни.Я його дружина та син Марк завжди пишались ними, підтримувала його до останнього подиху…Син завжди буде знати що його тато захищав свою країну та нас, а я завжди буду памʼятати свого чоловіка героєм!
"Володимира дуже поважали і цінували у підрозділі. Мав кілька грамот і подяк від командування. Отримав нагрудні знаки "За доблесну службу" та "Ветеран війни", невдовзі мав отримати чергове звання.
Він був завжди готовий прийти на допомогу, чи то вранці, чи вночі. Навіть останнє міг віддати, щоб підтримати друзів чи близьких. Жив сьогоднішнім днем, завжди на позитиві. І ніхто не хоче вірити, що його вже немає...". Друзі,побратими, рідні до останнього вірили в те що Володимир живий …
Ми пишаємося нашим Героєм, його незламністю, нескореністю, вважаємо, що він заслуговує на найвищу державну нагороду- Героя України (посмертно). Світле життя Володимира , його відданість військовій справі, українському народові, державі – це великий подвиг, про який людство повинно пам’ятати. Ця петиція – найменше, що можна зробити для вшанування пам’яті нашого Героя – мужнього, відважного, справжнього чоловіка, сина, батька та побратима.
Нашому Герою назавжди 25. Низький уклін та шана йому! Вічна пам’ять! Слава Україні!
Я завжди тебе буду кохати,Заєць !