№22/232238-еп

Присвоєння звання Героя України Мамчію Максиму Володимировичу (посмертно)

Автор (ініціатор): Мамчій Марія Сергіївна
Дата оприлюднення: 15 серпня 2024
Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої Батьківщини Мамчію Максиму Володимировичу, гранатометнику 3-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону спеціального призначення 12 брСпНГ “Азов".
Максим народився 22.08.1992 року в місті Києві на Героїв Дніпра, Оболонського району у звичайній українській сімʼї.
Після отримання середньої освіти, навчався в училищі Київського метрополітену. Працював в Київському метрополітені слюсарем з ремонту та огляду рухомого складу в електродепо "Харківське".
Зустрівши свою долю, 25.04.2017 р. одружився та переїхав з сімʼєю в м. Бровари Київської області. 30.08.2017 р. став батьком та був справжнім авторитетом для свого сина Богдана.
Під час повномасштабного вторгнення  Максим одразу прийняв рішення піти до ТРО, щоб захистити найрідніших.
Проте, бажання боронити Батьківщину від рашистської орди не покидало світлу голову Максима, тому 10.08.2023 р. він добровільно вступив до лав Національної гвардії України.
З 16.09.2023 р. по 27.01.2024 р. безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у районі Серебрянського лісництва Луганської області.
З мужністю виконував всі покладені на нього завдання та ніколи не скаржився, що йому важко. Завжди говорив: "Хто як не ми!" "Все буде добре!"
27.01.2024 р. у складі свого підрозділу Максим потрапив під ворожий обстріл. З того часу вважався  безвісти зниклим за особливих обставин. Проте, згодом стало відомо, що того ж 27 січня 2024 р., під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії РФ Мамчій Максим загинув на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Діброва Луганської області. Героєві-захиснику навічно 31. Саме таким — молодим, привітним, веселим і турботливим, доброзичливим і сповненим життєвих сил, Максим назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, родичів та бойових побратимів.
Він був найкращим Татом, люблячим Чоловіком, турботливим Сином і Братом, вірним Другом на надійним Побратимом...
Для всіх рідних та близьких Максим був, є та залишиться назавжди справжнім Героєм.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сушко Анастасія Анатоліївна
15 листопада 2024
2.
Шевченко Ірина Валеріївна
15 листопада 2024
3.
Іванина Аліна Вікторівна
15 листопада 2024
4.
Думінська Тетяна Василівна
15 листопада 2024
5.
Митрополит Галина Василівна
15 листопада 2024
6.
Бербушенко Ніна Григорівна
15 листопада 2024
7.
Шевцова Тетяна Іванівна
15 листопада 2024
8.
Дідух Наталія Василівна
15 листопада 2024
9.
Мазур Галина Олексіївна
15 листопада 2024
10.
Мельник Надія Василівна
15 листопада 2024
11.
Васюта Роксолана Миколаївна
15 листопада 2024
12.
Пристанська Ярина Ігорівна
15 листопада 2024
13.
Жуковська Світлана Анатоліївна
15 листопада 2024
14.
Лисенко Світлана Миколаївна
15 листопада 2024
15.
Стельмах Наталія Миколаївна
15 листопада 2024
16.
Шибіста Андріана Іванівна
15 листопада 2024
17.
Рибалка Марина Юріївна
15 листопада 2024
18.
Демчук Ангеліна Анатоліївна
15 листопада 2024
19.
Медведь Анна Василівна
15 листопада 2024
20.
Жук Софія Іванівна
15 листопада 2024
21.
Шабала Світлана Ярославівна
15 листопада 2024
22.
Золотько Інна Володимирівна
15 листопада 2024
23.
Беляцька Олена Геннадіївна
15 листопада 2024
24.
Мерічтан Олена Вікторівна
15 листопада 2024
25.
Поплавська Лариса Борисівна
15 листопада 2024
26.
Щукарьова Надія Павлівна
15 листопада 2024
27.
Дзюбенко Ірина Василівна
15 листопада 2024
28.
Олійник Лілія Василівна
15 листопада 2024
29.
Барма Наталія Вікторівна
15 листопада 2024
30.
Мартинюк Маріанна Ігорівна
15 листопада 2024
25564
голосів з 25000
необхідних
Статус: На розгляді
Збір підписів завершено