Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої Батьківщини Мамчію Максиму Володимировичу, гранатометнику 3-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону спеціального призначення 12 брСпНГ “Азов".
Максим народився 22.08.1992 року в місті Києві на Героїв Дніпра, Оболонського району у звичайній українській сімʼї.
Після отримання середньої освіти, навчався в училищі Київського метрополітену. Працював в Київському метрополітені слюсарем з ремонту та огляду рухомого складу в електродепо "Харківське".
Зустрівши свою долю, 25.04.2017 р. одружився та переїхав з сімʼєю в м. Бровари Київської області. 30.08.2017 р. став батьком та був справжнім авторитетом для свого сина Богдана.
Під час повномасштабного вторгнення Максим одразу прийняв рішення піти до ТРО, щоб захистити найрідніших.
Проте, бажання боронити Батьківщину від рашистської орди не покидало світлу голову Максима, тому 10.08.2023 р. він добровільно вступив до лав Національної гвардії України.
З 16.09.2023 р. по 27.01.2024 р. безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у районі Серебрянського лісництва Луганської області.
З мужністю виконував всі покладені на нього завдання та ніколи не скаржився, що йому важко. Завжди говорив: "Хто як не ми!" "Все буде добре!"
27.01.2024 р. у складі свого підрозділу Максим потрапив під ворожий обстріл. З того часу вважався безвісти зниклим за особливих обставин. Проте, згодом стало відомо, що того ж 27 січня 2024 р., під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії РФ Мамчій Максим загинув на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Діброва Луганської області. Героєві-захиснику навічно 31. Саме таким — молодим, привітним, веселим і турботливим, доброзичливим і сповненим життєвих сил, Максим назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, родичів та бойових побратимів.
Він був найкращим Татом, люблячим Чоловіком, турботливим Сином і Братом, вірним Другом на надійним Побратимом...
Для всіх рідних та близьких Максим був, є та залишиться назавжди справжнім Героєм.