Шановний пане Президент,
Я ,Полеванчук Василина Михайлівна, прошу Вас присвоїти почесне Звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові Полеванчуку Петру Івановичу 04.03.1980 р.н.,
Хороброму захиснику нашої Держави Військовослужбовцю ЗСУ Солдату, Стрілець 90 окремого аеромобільного батальйону ім. Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 81 окремої аеромобільної слобожанської бригади військової частини А 0641.
Полеванчук Петро без вагань вступив до лав ЗСУ у 2023 р., проходив навчання за кордоном і був направлений на проходження служби в Луганську область. Був хоробрим воїном, надійним та відданим побратимом, неодноразово евакуйовував поранених побратимів з поля бою, без вагань вступав в бій та впевнено тримав лінію оборони, неодноразо штурмував російського ворога. Петро Полеванчук завжди чітко виконував накази командування і ніколи не відмовлявся виконувати тяжкі бойові завдання. Своєю мужністю та відвагою заслужив велику повагу від командування та побратимів.
На жаль, 30.07.2024 року під час виконання бойового завдання отримав осколкові поранення несумісні з життям поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області.
У Петра Полеванчука залишилась дружина, двоє неповнолітніх дітей та мати похтлого віку ,велике коло друзів... Мій чоловік був доброю людиною, прекрасним чоловіком, турботливим татом для своїх дітей, вірним і надійним другом,а найголовніше захищав нашу Батьківщину та весь український народ від російського ворога і за це віддав найцінніше - своє життя. Тому прошу присвоїти Полеванчуку Петру найвище державне Звання - Героя України (посмертно).
Шана Герою та вічна пам'ять!
Слава Україні!
Героям слава!