Присвоєння звання "Герой України" (посмертно) для старшого навідника мінометної батареї 128 ТРО Бригади 230 Батальйону 3 взводу мінометної батареї Авраменко Володимира Сергійовича (30.05.1978 р. н.) уродженець м. Дніпра

До Президента України, Голови Верховної Ради України, Голови Кабінету Міністрів України та Шановні громадяни України!
Прошу Вас усіх проголосувати за присвоєння звання "Герой України" (посмертно) для старшого солдата та старшого навідника мінометної батареї 128
ТРО Бригади 230 Батальйону 3 взводу мінометної батареї "Навідник" Авраменко Володимира Сергійовича (30.05.1978 р. н.) уродженець м. Дніпра
За життя Володимир був людиною з великим серцем. Люблячий тато, турботливий чоловік і чуйний до друзів. Мав дружину та доньку. Виявляв проактивну громадянську позицію. Завжди був патріотом своєї країни. Його життя проходило спокійно, поки на горизонті не з'явилася тінь війни. Ворог загрожував його рідній землі, і він знав, що його обов'язок кличе захищати свою країну. Як справжній патріот, 24 лютого 2022 року він негайно прийняв рішення поповнити ряди військовослужбовців для захисту нашої держави та своєї родини. Володимир не був мисливцем за славою. Йому не потрібні були медалі, щоб довести свою хоробрість. Він розумів, що справжня честь полягає не в нагородах, а в вчинках. У його серці горіла єдина мета — захистити свій будинок і своїх близьких від ворога. Коли прийшов час попрощатися, Володимир зібрав свою сім'ю і сказав: "Я йду на війну не заради слави. Я йду, щоб ви могли жити в мирі та спокої". Його слова звучали просто, але в них ховалася глибока істина. Він вирушив з упевненістю у своїй справі, залишивши за собою все, що йому було дорого.
Воїн сперш вступив до лав ТрО.
Почав військову службу вже з березня 2022 року увійшов до складу 230-го окремого батальйону територіальної оборони 128 окремої бригади.
Одразу його поставили на посаду «водій» тому що у нього не було ніколи досвіду у службі. Але Володимир одразу відмовився і казав, щоб його навчали на артилерію. Спочатку був солдатом, потім коли повністю навчився - став старшим Навідников мінометної батареї. Та був майстром свого діла.
Відразу перебував у Запорізькому напрямку, після чого направився до Донецької області.
У 2023-2024 році підрозділ майже рік стримував ворога в районі
Старомайорське Донецької області.
Володимир був мужнім та хоробрим,постійно рвався в бій нищити ворога, професійно виконував свої обовʼязки, був майстром свого діла,коли попадали в ціль, у нього аж очі горіли від радості, що він знищив ворога. Виконував свої бойові завдання і в складі свого розрахунку завдав значні втрати особового складу і техніці противника. Але 01.06.2024 р. під час виконання бойового наказу за свободу нашої країни Володимир героїчно загинув на вогняній позиції під час відбиття ворожого наступу.
Всі побратими Володимира, котрі були поряд з ним та однією родиною відзначали, що він був справжнім українським воїном, кмітливим і розумним. Людиною слово, душею компанії, зразком. Його цінували за патріотизм, оптимізм і готовність прийти на допомогу. Також казали: «Володимир був дуже хоробрим, постійно рвався в бій, нищити ворога. Коли попадали в ціль, у нього аж очі горіли від радості, що ми знищили ворога»
Своєю жертовністю він заслуговує на повагу і визнання.

Пане Президент, Від імені дружини Авраменко Вікторії Іванівни та доньки Авраменко Ганни Володимирівни просимо підтримати петицію та присвоїти звання
Героя України( посмертно) Старшому навіднику мінометної батареї 230 батальйону 128 бригади Авраменко Володимиру Сергійовичу 30.05.1978 року народження