Колектив Чернігівської митниці звертається з проханням про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому лейтенанту ЗСУ Безпалому Миколі Івановичу, який загинув 11.05.2024 р., мужньо виконуючи бойове завдання в районі села Старомайорське Донецької області.

Шановний пане Президенте!
Колектив Чернігівської митниці звертається до Вас з проханням розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому лейтенанту Збройних Сил України Безпалому Миколі Івановичу 31.10.1986 р.н., уродженцю с. Дрімайлівка, Чернігівської області, який працював державним інспектором митного поста «Чернігів» Чернігівської області та проживав у м. Чернігів.
Коротке життя довжиною в 37 років Безпалого Миколи Івановича, старшого лейтенанта, командира взводу ПТКР 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, в/ч А1815, є яскравим взірцем для молодого покоління високих прагнень людини заради кращого майбуття України, взірцем працьовитості, безкорисливості, самовідданого служіння українському народу, прикладом патріотизму, незламності та міцності духу.
У дитячі роки він мріяв стати, як дідусь, офіцером, тому багато уваги приділяв фізичному удосконаленню та розвитку лідерських здібностей.
Навчаючись в Дрімайлівській школі, вступає до Чернігівського ліцею з посиленою військовою та фізичною підготовкою, зміцнює своє бажання здобувати вищу освіту і бути офіцером.
01.09.2004 – 30.06.2008 успішно навчається у Національному університеті державної податкової служби на фінансовому факультеті денного відділення. Навчаючись на військовій кафедрі, отримує звання молодшого лейтенанта запасу.
2008 - 2016 працює на посаді завідувача сектору адміністрування на додану вартість відділу оподаткування юридичних осіб Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції. Паралельно закінчує магістратуру при університеті. Отримує звання – магістр фінансів. Відзначається грамотами за сумлінність, самовідданість, ініціативність, наполегливість, високу організованість та творче ставлення до праці.
Війна застає Миколу Івановича на посаді державного інспектора митного поста «Чернігів» Чернігівської області. В перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну він приймає рішення добровільно вступити в ЗСУ.
Під час боїв за оборону м. Чернігів в районі Новоселівки при мінометному обстрілі отримав контузію. Дізнавшись про смерть друга, негайно повертається до свого підрозділу і стає на оборону україно-білоруського кордону, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок. Свідченням цього є: підвищення військового звання до старшого лейтенанта механізованого батальйону, мінометна батарея, нагородження почесним нагрудним знаком від оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ «За сумлінну службу» (к.В.Ніколюк), нагрудний знак «Знак пошани» (Наказ Міністра оборони України від 20.10.2022 №987), подяка від митної служби України «За особистий внесок у розвиток і становлення незалежної України та особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверинітету та територіальної цілісності України».
Бере активну участь у навчаннях, удосконалює свою спеціальну підготовку, організаторські здібності в умовах сучасних бойових дій, уміло мотивує особовий склад, поєднуючи велику відповідальність забезпечення матеріальної складової з морально-психологічною, створюючи атмосферу довіри і взаєморозуміння між бійцями і командиром. Зі слів побратимів, авторитетний офіцер завжди був на відповідальних небезпечних позиціях зі своїми підлеглими. Завдяки умілому використанню ЛПРК «Корсар» мав позивний «Корсар».
04.05.2023 - 15.12.2023 без перерв на відпочинок бере участь в найзапекліших боях на Авдіївському напрямі. Солдати беруть приклад з офіцера, коли він сам іде у бій. Про це він завжди пам’ятав. А скільки за ці довгі пекельні місяці було тяжких боїв, а в них героїчних вчинків: зустрічі віч-на-віч з ворогом, що значно переважав по чисельності, допити полонених, порятунок своїх побратимів та винесення тіл загиблих з поля бою під відкритим артилерійським обстрілом та гулом шахедів, і всюди ризик власним життям, мужність і героїзм.
16.10.2023 - 10.04.2024 перебуває на ротації, передаючи набутий бойовий досвід новообраному особовому складу.
З 11.04.2024 знову в зоні активних бойових дій на Донеччині.
11.05.2024 офіцер виконує своє останнє бойове завдання. Отримавши наказ забезпечити солдатів на небезпечних позиціях боєприпасами та рішуче його виконавши, потрапляє на зворотному шляху на ворожу засідку в районі села Старомайорське Донецької області і гине внаслідок мінометного обстрілу.
На превеликий жаль, так закінчується геройський шлях дорогами війни за становлення та розвиток незалежної України безстрашного патріота, незвичайного офіцера, прекрасного сина, чоловіка, батька двох дітей, вірного друга і брата, компетентного фахівця своєї справи, непересічної Людини, героя, який у рішучий момент зробив те, що потрібно в інтересах людського суспільства, знав, що є блага, дорожчі за життя, відзначався великодушністю, безстрашністю, безкорисливістю і вмінням у найскладніших життєвих ситуаціях робити оточуючий навколо себе світ кращим, залишаючись взірцем українця з високими моральними якостями.
Низький уклін кожному полеглому захиснику України. Вічна світла пам’ять.