Шановний пане президенте, прошу присвоїти героя України, посмертно, моєму батькові Довжинському Олександру Богдановичу, 23. 11.1970 року народження. Який служив в 1 взводі, 1 артилерійській батареї, 21 ОБСП ім. Богдана Хмельницького, військова частина А4219. Пішов добровільно на фронт, захищаючи наші цінності та свободу, від російських загарбників. Майже два роки сумлінної та відданої служби. Брав участь у боях в Бахмуті, Кліщіївці, Солідарі. Тільки позитивні відгуки від побратимів, завжди сумлінно виконував свій обов'язок та усі накази. Життя обірвалося 12. 01. 2024 року, в районі села Веселого, Базмутівського району, Донецької області, при виконанні бойового завдання. Мій батько намагався врятувати життя свому побратимові, який був поранений. Тато відтягнув пораненого в бліндаж, щоб надати допомогу, але відбулося пряме попадання в бліндаж, навіть турнікет залишився в його руках. Вони загинули разом. Спочатку був статус безвісти зниклий, майже 5 страшних місяців, але ми чекали його вдома, нещодавно змогли його поховати з усіма почестями.
Тато був чесним, справедливим, порядним, відданим, надійним, чоловіком, батьком, дідусем, сином, другом. Ніколи нікому поганого слова не сказав, та не зробив поганого вчинку, ніколи нікому не відмовляв в допомозі. Для своїх рідних був готовий гори звернути.
Від усіх його знайомих, від дітей, дружини, матері прошу вас нагороди мого батька Героєм України, нажаль посмертно.