Шановний пане Президенте!
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату, розвіднику-саперу 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого (в/ч А1008) Макаревичу Роману Петровичу, 08.03.1983 року народження.
Війна для нашого Героя розпочалась ще будучи строковиком у 18 років, коли він став свідком Скнилівської трагедії у 2002 році. 15 років був працівником ОВС та Національної поліції, де отримав звання "майор поліції". Після вторгнення росії в Україну в 2014 році Роман вирушив на фронт на Донеччину. У 2015 році - ніс службу на Луганщині, а з 2016 року під прикриттям забезпечував громадський порядок у Сєверодонецьку. У 2020 році підписав контакт на військову службу в 14 ОМБ ім. князя Романа Великого, де і зустрів повномасштабну війну.
23.05.2023 року збройними формуваннями російської федерації було здійснено скидання боєприпасу з квадрокоптеру на позиції в районі населеного пункту Лиман Перший, Купянського району, Харківської області де Роман Макаревич одержав поєднане вогнепальне осколкове поранення грудей та кінцівки. Однак, і надалі продовжував захищати нашу Україну.
Загинув 04.04.2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, в результаті ворожого обстрілу в районі населеного пункту Кіндрашівка Харківської області.
Нагороджений медалями "ЗА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНІ", "15 РОКІВ СУМЛІННОЇ СЛУЖБИ", "УЧАСНИК АТО", відзнаками МВС України "ЗА ВІДЗНАКУ У СЛУЖБІ" II ступеня, "ЗА ПРОТИДІЮ ДИТЯЧІЙ ЗЛОЧИННОСТІ".
Його гаслом було "Все буде добре, за нами правда, з нами Бог та Україна"! Він був найкращим чоловіком, люблячим батьком для своїх донечок, хорошим сином та вірним другом!
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав життя за Україну! Жорстока війна забирає найкращих, Рома був, є і назавжди буде для нас Героєм! Тому звертаюсь до Вас пане Президенте визнати це на офіційному рівні, присвоївши йому звання Героя України (посмертно)!