Пане Президенте!
Я, батько загиблого, прошу Вас розглянути Петицію про присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України КОБЛЮКУ Олександру Олександровичу, 12.09.1989 року народження. Його боротьба за волю Батьківщини почалася ще в 2014 році після нападу російської федерації на схід України. Не маючи військового досвіду, але маючи тверде переконання та стійкий характер, пішов добровольцем, захищав державу у складі військової частини А0553(В4252) - 8 полк Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та проходив службу на посаді "командира групи спеціального призначення загону спеціального призначення" до 2019 року.
З початком повномасштабного вторгнення, не дивлячись на те, що був звільнений зі служби за станом здоров'я та перебував на роботі за кордоном, вже 27 лютого 2022 року він повернувся з закордону та пішов захищати нашу країну до лав Збройних сил України. Добровільно звернувся до військкомату та був направлений на Херсонський напрямок у складі Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна на посаді командира роти спеціального призначення. Маючи в підпорядкуванні воїнів-добровольців, які взагалі не мали бойового досвіду, навчав і готував їх до бойових дій, ходив особисто у розвідку та штурмував ворожі позиції. За весь час служби на його рахунку десятки рейдів у тилу ворога та здобуття розвідувальної інформації за лінією фронту.
Герой загинув 3 квітня 2022 року внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям, виконуючи бойове (спеціальне) завдання по веденню засадних дій на ймовірних маршрутах переміщення груп противника в районі села Тополине Бериславського району Херсонської області.
Побратими відгукуються про нього як про досвідченого, безстрашного, відважного, сміливого та турботливого командира, який завжди переймався забезпеченням свого підрозділу, не боявся ворога, сміливо йшов у бій.
Батьки його підлеглих говорять, що їх діти залишалися живими завдяки йому, він оберігав кожного і намагався закрити собою кожного побратима – тому завжди заходив першим, виходив останнім на всіх виходах.
За весь час участі у бойових діях з 2015 року не втратив жодного підлеглого – першим загинув сам.
На жаль, єдиний син у батьків більше ніколи не обійме своїх рідних не побачить як ростиме його синочок, якого він так і не повів до першого класу.
Прошу Вас підписати петицію про присвоєння почесного звання Героя України капітану КОБЛЮК Олександру Олександровичу (посмертно).
Слава Україні!
Героям Слава!