Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю 79-ої окремої десантно-штурмової Таврійської бригади солдату Гребенику Максиму Анатолійовичу (позивний Старічок), моєму молодшому братові.
Максим Гребеник народився 13 січня 1992 році в селі Селище Ніжинський району Чернігівської області. Загинув від ворожого дрона вночі 10 листопада 2023 року біля нині окупованого ворогом населеного пункту Новомихайлівка Донецької області під час бойового завдання, захищаючи нашу державу.
Максим став на оборону України 25 лютого 2022 року в складі добровольчого формування територіальної громади на території Ніжинського району, коли той перебував в оперативному напівоточенні російських військ. До складу Збройних Сил України приєднався в серпні 2022 року, мобілізувався у символічну дату - 24 серпня, День Незалежності України, та приєднався до лав славетної 79-ї ОДШБр (другий батальйон, друга бригада).
До 10 листопада 2023 року мужньо захищав Батьківщину на Мар'їнському напрямку на "0". Виконував обов'язки водія-механіка 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 роти 2 батальйону 79 ОДШБр, в/ч А0224, керував бронетранспортером та всім рухомим складом, бо все життя любив і знався на будь-якій техніці. Безвідмовно виконував завдання, які йому ставило командуванням. Весь час перебував на "0", возив особовий склад на позиції, евакуйовував поранених та загиблих побратимів, надавав медичну допомогу, ходив на штурми та відбивав ворожі атаки поруч з іншими військовослужбовцями, врятував не одне життя.
Заслужив повагу та авторитет серед своїх побратимів, виконував сержантські обов'язки, перебуваючи у званні солдата. Побратими захоплювалися його мужністю, відданістю, героїзмом, винахідливістю та здібностями.
За відмінну службу та безвідмовне виконання своїх обов’язків Максим має нагороди: відзнака Президента "За оборону України" (№0037501, 07.07.2023р.), нагрудний знак "Честь і Слава" від Міністерства оборони України (06.12.2022р.), учасник бойових дій - ветеран війни.
Максим Гребеник знайшов своє покликання в Збройних Силах України, збирався залишитися на службі після закінчення війни, але йому не судилося цього зробити. 10 листопада 2023 року, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, загинув під час виконання бойового завдання, в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій ( населений пункт Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області). Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Приймав беюзпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у звязку з військовою агресією російської федерації проти України. У загиблого залишилися мама Валентина Григорівна, батько Анатолій Віталійович, сестра Наталія та племінники Марко і Емма. Власної сімї і діток він не мав і вже не матиме.
Від імені родини, друзів, Мринської громади, побратимів, враховуючи те, як служив мій брат, як він воював і як віддав своє життя за те, щоб ми - і Ви, пане Президенте - мали шанс вистояти у геноцидній російсько-українській війні, прошу Вас, пане Президенте, належним чином відзначити його пожертву та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Я та вся моя родина пишаємося моїм братом. Він був, є і назавжди буде для нас Героєм. Прошу Вас, щоб і Ви від імені держави Україна, за яку він загинув, визнати це на офіційному рівні.
Уклін та шана загиблому воїну!