Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) командиру взвода розвідки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення Першої Президентської бригади оперативного призначення імені Петра Дорошенка Національної гвардії України «БУРЕВІЙ» (військова частина 3027) старшому лейтенанту Чіпаку Дмитру Валентиновичу, позивний - ЧІП (24.08.2002-21.04.2024)

У 2019 році молодий хлопчина одразу після закінчення школи поступив до Київського інституту Національної гвардії України, де саме і навчався справі військового. Він зустрів повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України саме під час навчання і відразу разом з однокурсниками приступили до оборони міста Києва.
У березні 2023 року відбувся ранній випуск у Київському інституті Національної гвардії України, де наш герой отримав первинне військове звання офіцера - лейтенант та був розподілений у гвардію наступу «БУРЕВІЙ». Свою військову справу у якості офіцера він почав у підрозділі артилерії, де завжди був серцем та душею свого колектива. На нього можна було покластися у тяжку хвилину, завжди виконував поставлені задачі своїми командирами якісно та не жаліючи себе, до нього завжди приходили з проблемами та за порадою і він ніколи не від кого не відвертався, його побратими дуже сильно його поважали та любили. Коли пройшло 2 місяці його початку карʼєри військового, то він почав активно рватись у бій щоб захищати нашу неньку Україну й згодом перевівся до роти розвідки спеціального призначення, де не жаліючи себе почав вчити справу розвідника та готувати себе й своїх підлеглих до активних бойових дій. У роті розвідки спеціального призначення він був наймолодшим офіцером. Коли він прийшов, то на нього не одразу почали звертати увагу як на справжнього офіцера, але він довів всім, що він не просто так носить військову форму та свій погон офіцера. Він був веселим, наполегливим, позитивним, завжди стояв за свій особовий склад і казав «Я нікому не дам зі своїх підлеглих померти, я завжди буду іти першим» і він тримав свою обіцянку до останнього свого подиху. Він був справжній, справедливий, щирий, чесний, він був не просто людиною, а Людиною з великої букви і дуже тяжко повірити, що такому хлопцю було лише 21 рік.
22.11.2023 року відбулася його перша ротація до нашого славнозвісного Серебрянського лісу, якого ще військові називають «лісом чудес». Він провів там 3,5 місяці та під час виконання бойового завдання отримав сильну контузію зі знищенням вушних перепонок. Замість того щоб повністю пролікувалися та відновити свої вушні перепонки він заявив, що хоче піти далі у бій, бо там його люди за яких він відповідає. І він не зважаючи ні на що поїхав знову до лісу та після 1 тижня, під час ранкового штурму приблизно о 7 ранку 21.04.2024 року він отримав поранення, які були не сумісні з життям.
Чіп народився на день незалежності України і загинув захищаючи її народ, та відстоюючи її незалежність. Він назавжди залишився 21 річним хлопчиною у званні старшого лейтенанта, яке отримав нещодавно при житті. Не будьте байдужими до тих хто захищає Вас, памʼятайте якою ціною Ви зараз живі та вільні від терору з боку російської федерації та велике прохання, вшануйте памʼять молодого воїна - Героя офіцера, який повернув своїх підлеглих живими та здоровими. Не кожен на це здатен, але Чіп ціною свого життя дав не тільки своєму особовому складу жити більше ніж воно могло бути, але й кожному з нас хто зараз читає дану петицію та взагалі живе у нашій державі