№22/224584-еп
Шановний Володимире Олександровичу! Прошу розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) добровольцю МЕЛЬНИЦЬКОМУ АНДРІЮ РУСЛАНОВИЧУ. - старшому солдату 63-тьої окремої механізованої бригади, А-3719,107 батальйон військ ЗСУ. Який героїчно загинув у день (Різдва Христового) 25 грудня 2022р. під час запеклих боїв на Донеччині у м. Бахмут, захищаючи незалежність та цілісність України.
Автор (ініціатор): Мельницька Валентина Олександрівна
Дата оприлюднення: 18 квітня 2024
МЕЛЬНИЦЬКИЙ АНДРІЙ РУСЛАНОВИЧ
27 років
25.11.1995 - 25.12.2022
Андрій народився в Ірпені, У 2016 році був призваний на строкову службу і ніс її у військовій частині А3066 Національної Гвардії України, служив за контрактом до 2017 року. Через два роки переїхав у м.Володимир Волинська обл. одружився на Валентині і у них народилась донечка Софійка. На день загибелі,Андрія дочці було 3 рочки.
Захоплювався боулінгом, грою в більярд.
Андрій говорив, що його викликали до військкомату за повісткою, а насправді він сам пішов туди в перший же день війни. 27 лютого вже був окупований його рідний Ірпінь. Згодом йому стало відомо про зґвалтування дітей в Ірпені-це були його сусіди. Лють і ненависть до нелюдів переповнювала душу і серце Андрія. Він запевнив мене, що зробить все, щоб подібного не трапилося з його донечкою та іншими дітьми».
Андрій Мельницький ніс службу у складі 63-ї бригади, мав військове звання старший солдат.
Дружина вела блокнот і записувала назви населених пунктів, у яких перебував її чоловік, починаючи від білоруського кордону-до Донбасу. Його бойовий шлях пролягав через усі області, атаковані ворогом. Фатальною для Андрія стала Донецька область, а саме- Бахмут.
Валентина додає: «Наприкінці листопада Андрій прийшов у відпустку на кілька днів. Коли прощалися, бо Андрієві треба було повертатися на службу, перед від’їздом він сказав: «Мені є що після себе залишити: тебе і Софійку»-це були останні слова мого коханого, перед самою дорогою на фронт».
З дому Андрій вирушив у Бахмут, де точилися найзапекліші бої. Коли мав змогу, присилав вісточку про себе. Повідомлення були такі:» Все добре, бережіть себе. Люблю тебе, моє сонечко. Все, я уже точно буду йти». Останнє спілкування подружжя було вранці 25 грудня. За кілька годин його не стало… Побратими Андрія розповіли про обставини його загибелі: він вийшов оглянути позиції, побачив рашистів, що наближалися. Він встиг повідомити про небезпеку і перший розпочав бій, під час якого отримав смертельне поранення. Побратими говорили, що якби не Андрій, який вчасно побачив ворога і щвидко відреагував на нього, втрати українських військових були б значно більшими.
Похований Андрій Русланович Мельницький у місті Володимир на Федорівському кладовищі поруч з іншими захисниками України.
Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «Почесний громадянин міста Володимир».
Героям слава!
27 років
25.11.1995 - 25.12.2022
Андрій народився в Ірпені, У 2016 році був призваний на строкову службу і ніс її у військовій частині А3066 Національної Гвардії України, служив за контрактом до 2017 року. Через два роки переїхав у м.Володимир Волинська обл. одружився на Валентині і у них народилась донечка Софійка. На день загибелі,Андрія дочці було 3 рочки.
Захоплювався боулінгом, грою в більярд.
Андрій говорив, що його викликали до військкомату за повісткою, а насправді він сам пішов туди в перший же день війни. 27 лютого вже був окупований його рідний Ірпінь. Згодом йому стало відомо про зґвалтування дітей в Ірпені-це були його сусіди. Лють і ненависть до нелюдів переповнювала душу і серце Андрія. Він запевнив мене, що зробить все, щоб подібного не трапилося з його донечкою та іншими дітьми».
Андрій Мельницький ніс службу у складі 63-ї бригади, мав військове звання старший солдат.
Дружина вела блокнот і записувала назви населених пунктів, у яких перебував її чоловік, починаючи від білоруського кордону-до Донбасу. Його бойовий шлях пролягав через усі області, атаковані ворогом. Фатальною для Андрія стала Донецька область, а саме- Бахмут.
Валентина додає: «Наприкінці листопада Андрій прийшов у відпустку на кілька днів. Коли прощалися, бо Андрієві треба було повертатися на службу, перед від’їздом він сказав: «Мені є що після себе залишити: тебе і Софійку»-це були останні слова мого коханого, перед самою дорогою на фронт».
З дому Андрій вирушив у Бахмут, де точилися найзапекліші бої. Коли мав змогу, присилав вісточку про себе. Повідомлення були такі:» Все добре, бережіть себе. Люблю тебе, моє сонечко. Все, я уже точно буду йти». Останнє спілкування подружжя було вранці 25 грудня. За кілька годин його не стало… Побратими Андрія розповіли про обставини його загибелі: він вийшов оглянути позиції, побачив рашистів, що наближалися. Він встиг повідомити про небезпеку і перший розпочав бій, під час якого отримав смертельне поранення. Побратими говорили, що якби не Андрій, який вчасно побачив ворога і щвидко відреагував на нього, втрати українських військових були б значно більшими.
Похований Андрій Русланович Мельницький у місті Володимир на Федорівському кладовищі поруч з іншими захисниками України.
Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «Почесний громадянин міста Володимир».
Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кривко Вікторія Вікторівна
18 липня 2024
2.
Бабалич Юрій Юрійович
18 липня 2024
3.
Бондар Наталія Володимирівна
18 липня 2024
4.
Тарасенко Тарас Тарасович
18 липня 2024
5.
Іваск Ірина Володимирівна
18 липня 2024
6.
Дзіна Тетяна Миколаївна
18 липня 2024
7.
Ріхтер Юлія Вікторівна
18 липня 2024
8.
Вожик Світлана Валеріївна
18 липня 2024
9.
Губанова Христина Михайлівна
18 липня 2024
10.
Матюх Віра Ярославівна
18 липня 2024
11.
Парфьонова Тетяна Михайлівна
18 липня 2024
12.
Ребар Марія Миколаївна
18 липня 2024
13.
Канкрова Ольга Вікторівна
18 липня 2024
14.
Радкевич Ганна Миколаївна
18 липня 2024
15.
Прийма Наталія Ігорівна
18 липня 2024
16.
Гуня Павло Михайлович
18 липня 2024
17.
Пітула Зоряна Василівна
18 липня 2024
18.
Понайда Христина Михайлівна
18 липня 2024
19.
Діжак Ірина Василівна
18 липня 2024
20.
Кузьмич Людмила Володимирівна
18 липня 2024
21.
Сенчук Марія Володимирівна
18 липня 2024
22.
Кушнір Володимир Іванович
18 липня 2024
23.
Дроздова Катерина Миколаївна
18 липня 2024
24.
Любинецька Інна Олексіївна
18 липня 2024
25.
Якимащенко Анна Іллівна
18 липня 2024
26.
Кушнерчук Тетяна Миколаївна
18 липня 2024
27.
Мілевська Тетяна Мічиславівна
18 липня 2024
28.
Пилипенко Тетяна Кимівна
18 липня 2024
29.
Сагатюк Олеся Віталіївна
18 липня 2024
30.
Гедзь Людмила Анатоліївна
18 липня 2024