Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України(посмертно) старшому солдату Молокову Олександру Івановичу командиру міномета, 2 мінометного взводу, 2 мінометної батареї, 2 механізованого батальйону, 28 Окремої механізованої бригади.
Олександр народився 27 вересня 1997 року ,Вінницька область, Немирівський район, село Чуків.У мирному житті працював у селищі міського типу Вороновиця, професійно-технічне училище №14 фізруком. Від чого і придумали позивний ФІЗРУК
Починаючи з початку повномасштабного вторгнення російських окупантів мій чоловік самовіддано та рішуче приєднався добровольцем до лав Збройних Сил України. Перебуваючи в складі мінометного розрахунку незчисленну кількість разів завдавав нищівних ударів силам ворога.
Під час наступальних дій 2 механізованого батальйону, мінометний розрахунок під командуванням старшого солдата МОЛОКОВА вів вогонь на подавлювання по ворожим позиціям, дозволяючи нашим піхотним підрозділам здійснювати атаку. Також при спробах противника контратакувати вміло пресікав це вогнем свого міномету.
Незважаючи на спроби противника знищити міномет артилерійським вогнем, мінометний розрахунок під командуваням старшого солдата МОЛОКОВА продовжував виконувати бойові накази.
В період з 17 по 19 квітня 2023 року мінометний розрахунок 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону на чолі з солдатом МОЛОКОВИМ О.І. перебував на вогневих позиціях поблизу населенного пункту Часів Яр Донецької області.
Під командуваням солдата МОЛОКОВА О.І. розрахунок 82-мм міномету здійснював вогневу підтримку піхотних підрозділів 2 механізованого батальйону 28 ОМБр.
Під час наступальних дій 2 механізованого батальйону, мінометний розрахунок під командуванням солдата МОЛОКОВА О.І. вів вогонь на подавлювання по ворожім позиціям дозволяя нашим піхотним підрозділам здійснювати атаку.
Також при спробах противника контратакувати вміло пресікав це вогнем свого міномету.
Незважаючи на спроби противника знищити міномет артилерійським вогнем, мінометний розрахунок під командуваням солдата МОЛОКОВА О.І. продовжував виконувати бойовий наказ.
Під час виконання поставленого завдання солдат МОЛОКОВ О.І. проявив професійну витримку, сміливість та мужність, показавши всьому особовому складу приклад а також жагу до наближення перемоги.
Поблизу населеного пункту Дружба, Донецької області, старший солдат МОЛОКОВ Олександр Іванович командир міномета 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону 28 Окремої механізованої бригади, 31 жовтня 2023 року при відбитті наступу противника, старший солдат МОЛОКОВ разом зі своїм розрахунком вели шквальний вогонь по ворогу. Завдяки злагодженим діям розрахунку було знищено багато живої сили та декілька одиниць колісної техніки противника. Тим самим сповільнивши наступ російських окупантів. Ворогом було виявлено місце розташування розрахунку за допомогою безпілотного літального апарату Mavic, куди був нанесений удар з мінометів та ствольної артилерії. Розрахунок не покинув вогневу позицію від цього потужного обстрілу, та продовжив виконувати бойове завдання, але на жаль один з приходів смертельно командира міномета старшого солдата МОЛОКОВА. Завдяки цьому героїчному вчинку розрахунку та загинувшого побратима наші піхотинці, які відходили на запасні позиції, змогли зробити це з найменшими втратами.
Олександр МОЛОКОВ постійно зразково виконував свої службові обов’язки за що отримав 5 нагород за час військової служби. Про нього гарно відзивалися побратими та командири, він був справжнім патріотом нашої Батьківщини.
31 жовтня 2023 року Сашу вбили . Мати не пережила смерть єдиного сина, тому тато залишився сам.
Саша мав багато планів , які хотів втілити в реальність після перемоги, але нажаль смерть забрала таку можливісь.Саша завжди виручав своїх друзів від всяких негараздів,вважав що чужої біди немає. Тому так багато мав друзів і на війні та вдома. Тому це велика втрата не тільки для його родини, а й як вірного громадянина для України.
Він був справжнім патріотом своєї України, він був найкращим чоловіком для мене, а також найкращим сином для своїх батьків.
Я пишаюся своїм чоловіком, і вважаю що він заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно)