Шановний пане Президенте!
Відповідно до п.25 ст.106 Конституції України,ст.6 Закону України " Про державні нагороди України", за для вшанування пам'яті, моя родина та друзі ПРОСИМО - присвоїти солдату Струку Сергію Юрійовичу
звання Герой України з врученням ордену "Золота Зірка"(посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини,військовослужбовцю ЗСУ солдату Струку Сергію Юрійовичу 25.08.1985р.н.жителлю Київської області м.Біла Церква.
З 01.03.2022р мій брат поповнив ряди захисників України добровольцем. Служив помічником гранатометника в 72 бригаді ім. Чорних Запорожців. Сергій боронив цілісність нашої країни на Донеччині,виконував бойові завдання в н.п.Вугледар,с.Павлівка,Володимирівка,Михайлівка,Мікільське,перебуваючи безпосередньо в постійному контакті з ворогом.
Позивний " Чак" побратими дали йому недаремно. Завжди емоційний і справедливий,вмів виконувати завдання командира і приймати правильне рішення. Сергій нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України" 05.08.2022р.
Сергій був патріотом рідної землі.І не стояло питання, чи йти захищати рідну домівку! Після повномасштабного вторгнення взяв в руки зброю і стояв до останнього подиху, вірив в нашу свободу, перемогу,вільне майбутнє.
03.09.2023р виконання бойового завдання по забезпеченню цілісності і незалежності України стало останнім. Мій брат загинув від отриманих травм несумісних з життям під час ворожого обстрілу позиції в н.п. Водяне, Волноваського р-н, Донецької області.
Завдяки таким людям,як Сергій, наша країна дає відсіч ворогові і має свою незалежність. На превеликий жаль,бій на Донеччині став останнім для мого брата. Він би дуже радів нашій Перемозі,але війна в сім'ї забрала найдорожчу людину,а в країни - мужнього захисника і патріота.
Про його мужні вчинки повинні знати наші нащадки - бо це наша історія незламності. Сергій був людиною з сталевою волею і понад усе любив свободу і Україну.
Посмертно нагороджений орденом "За Мужність" III ступеня (20.12.2023р).