Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно), моєму чоловіку, молодшому сержанту Крилюку Іллі Васильовичу, 11.08.1992 року народження, який загинув 15.11.2023 року під час виконання бойових завдань н.п.Вербове, Пологівського р.н Запоріжської обл.

Шановний пане Президенте!
Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Крилюку Іллі Васильовичу, який служив у 14 штурмові бригаді Національної гвардії України « Червона калина». Навчався в Україні та Великобританії. Обіймав посаду головного сержанта взводу. За весь період своєї служби боєць був відзначений нагородами: «Учасник АТО», «За участь в Антитерористичній операції», «За оборону рідної держави». Виконуючи бойове завдання із стримуванням військової агресії російської федерації. Молодший сержант Ілля Крилюк позивний «Матрос», загинув 15 листопада 2023року, н.п.Вербове, Запоріжської області, в результаті мінометного обстрілу противником.
На посаді Головного сержанта, з честю і до кінця виконував важливі бойові завдання, подаючи побратимам яскравий приклад звитяги та військової майстерності, надихаючи та мотивуючи їх на рішуче виконання бойового завдання та знищення ворогів. Але вибух ворожого снаряду обірвав життя Героя... Йому навіки залишилось 31 рік.
Народився Ілля Крилюк 11 серпня 1992 року в селі Просикуряни нині Сучевенської територіальної громади. Закінчив школу в Глибокій. Опісля вступив до Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки. Всюди мав багато друзів, адже був дуже світлою і життєрадісною людиною, був активним та надійним.
2011 року Іллю Крилюка призвали на строкову службу.
Коли почалося АТО Герой пішов захищати українську землю від окупантів. Ілля воював на Луганщині . У боях отримав тяжкі поранення, довго лікувався.
Був люблячим батьком,чоловіком,сином, братом, вірним другом. Але не зміг стояти осторонь захисту Батьківщини. Тому, з перших днів війни не вагаючись пішов обороняти наш з вами спокій. Досвідчений, відважний Молодший сержант мріяв вигнати з України окупантів і повернутися додому, де його з нетерпінням чекали найрідніші. Він добре володів військовою справою. Перебуваючи у зоні активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре, вистоїмо та переможемо! До останнього подиху був вірний своїй державі, відважно виконав свій обов'язок, як громадянин України, йшов вперед і до кінця.
Уся наша родина любить та пишається своїм сином, чоловіком, батьком та братом. Він був людиною з великої літери. Ілля віддав найцінніше, що мав, життя, за нас, за мир, за вільну Україну, маючи ще багато нездійсненних мрій та нереалізованих планів.
Крилюк Ілля Васильович справжній Герой, і заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно). Низький уклін та шана усім нашим Героям. Вічна пам'ять, Слава Україні!