№22/220586-еп
Присвоєння звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно) ПЕРЕГУДОВУ Микиті Юрійовичу, моєму чоловікові та батькові наших трьох дітей.
Автор (ініціатор): Адушева Оксана Миколаївна
Дата оприлюднення: 12 березня 2024
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту, мужньому та хороброму захиснику України, солдату, розвіднику-навіднику 2-го відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти 81 окремої Слобожанської аеромобільної бригади в/ч А2120 Збройних сил України ПЕРЕГУДОВУ Микиті Юрійовичу, позивний "Бармен", 19.12.1988 р.н., який загинув в бою під час виконання бойового завдання поблизу смт. Білогорівка, Сєвєродонецького району, Луганської області 14.01.2024. Мій чоловік з перших днів повномаштабної війни був у складі територіальної оборони смт. Калита Броварського району, Київської області. Він абсолютно свідомо обрав шлях Захисника України та щиро вірив у вільне, незалежне майбутнє нашої Батьківщини. Під час військової служби він відзначився надзвичайною хоробрістю та звитягою, разом із побратимами виконав успішно багато надскладних бойових завдань і штурмів, ніколи не скаржився, навпаки підбадьорював та піднімав бойовий дух своїх побратимів. Зі слів побратимів він був надійним та вірним другом, який завжди приходив на допомогу і був готовий прикрити ціною власного життя, в бою не мав страху, а також був одним з найкращих воїнів бригади. Крім того, він мав добре і вірне серце, і щиру світлу душу. Мій чоловік є великою втратою для побратимів, дружини, матері та трьох діточок, як вірили та молилися до останнього, що тато повернеться з Перемогою і зможе знову їх обійняти. Але під час одного із штурмів ворожа куля зупинила його життя забравши на небо нашого Янгола, залишивши невимовний біль дружині і матері, які мусять жити далі і ростити трьох дітей без батька, а також сум і тугу в серцях побратимів і друзів. В останній свій штурм він ішов одним із перших не маючи намірів відступати і ні за яких обставин не здаватися в полон, загинув безстрашно забравши з собою життя російських окупантів залишаючись вірним Присязі та українському народові, заплативши найвищу ціну - ціну власного життя. Військовою частиною він одразу був представлений до нагороди за мужність ІІІ ступеня (посмертно). Тому прошу вшанувати пам'ять нашого героя! Слава Україні!!!
Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту, мужньому та хороброму захиснику України, солдату, розвіднику-навіднику 2-го відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти 81 окремої Слобожанської аеромобільної бригади в/ч А2120 Збройних сил України ПЕРЕГУДОВУ Микиті Юрійовичу, позивний "Бармен", 19.12.1988 р.н., який загинув в бою під час виконання бойового завдання поблизу смт. Білогорівка, Сєвєродонецького району, Луганської області 14.01.2024. Мій чоловік з перших днів повномаштабної війни був у складі територіальної оборони смт. Калита Броварського району, Київської області. Він абсолютно свідомо обрав шлях Захисника України та щиро вірив у вільне, незалежне майбутнє нашої Батьківщини. Під час військової служби він відзначився надзвичайною хоробрістю та звитягою, разом із побратимами виконав успішно багато надскладних бойових завдань і штурмів, ніколи не скаржився, навпаки підбадьорював та піднімав бойовий дух своїх побратимів. Зі слів побратимів він був надійним та вірним другом, який завжди приходив на допомогу і був готовий прикрити ціною власного життя, в бою не мав страху, а також був одним з найкращих воїнів бригади. Крім того, він мав добре і вірне серце, і щиру світлу душу. Мій чоловік є великою втратою для побратимів, дружини, матері та трьох діточок, як вірили та молилися до останнього, що тато повернеться з Перемогою і зможе знову їх обійняти. Але під час одного із штурмів ворожа куля зупинила його життя забравши на небо нашого Янгола, залишивши невимовний біль дружині і матері, які мусять жити далі і ростити трьох дітей без батька, а також сум і тугу в серцях побратимів і друзів. В останній свій штурм він ішов одним із перших не маючи намірів відступати і ні за яких обставин не здаватися в полон, загинув безстрашно забравши з собою життя російських окупантів залишаючись вірним Присязі та українському народові, заплативши найвищу ціну - ціну власного життя. Військовою частиною він одразу був представлений до нагороди за мужність ІІІ ступеня (посмертно). Тому прошу вшанувати пам'ять нашого героя! Слава Україні!!!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кононенко Віта Юріївна
06 червня 2024
2.
Саган Наталія Анатоліївна
06 червня 2024
3.
Лесик Валентина Іванівна
06 червня 2024
4.
Климасенко Марина Вікторівна
06 червня 2024
5.
Мішкова Оксана Іванівна
06 червня 2024
6.
Гушпит-Титаренко Ганна Каєтанівна
05 червня 2024
7.
Московна Марина Миколаївна
05 червня 2024
8.
Годзішевський Максим Анатолійович
05 червня 2024
9.
Паньків Володимир Романович
05 червня 2024
10.
Першина Олена Олександрівна
05 червня 2024
11.
Шаповал Наталія Анатоліївна
05 червня 2024
12.
Кузьміна Олена Владиславівна
05 червня 2024
13.
Ларіна Олена Миколаївна
05 червня 2024
14.
Огребчук Світлана Василівна
05 червня 2024
15.
Шульга Наталія Миколаївна
05 червня 2024
16.
Влага Олена Олексіївна
05 червня 2024
17.
Шкундін Дмитро Віталійович
05 червня 2024
18.
Бортна Олена Анатоліївна
05 червня 2024
19.
Скороход Олена Василівна
05 червня 2024
20.
Гакк Наталя Михайлівна
05 червня 2024
21.
Нестеренко Любов Олександрівна
05 червня 2024
22.
Капітонець Михайло Васильович
05 червня 2024
23.
Скаріна Людмила Йосипівна
05 червня 2024
24.
Колотило Іванна Степанівна
05 червня 2024
25.
Мацко Мар'яна Богданівна
05 червня 2024
26.
Тяла Лідія Любомирівна
05 червня 2024
27.
Густі Світлана Григорівна
05 червня 2024
28.
Залевська Валентина Юріївна
05 червня 2024
29.
Сєрікова Галина Миколаївна
05 червня 2024
30.
Бондар Сергій Станіславович
05 червня 2024