Присвоєння звання «Героя України» (посмертно) головному сержанту, стрільцю-зенітнику зенітного ракетного взводу військової частини А4028, Полонському Ігорю Юрійовичу (позивний Князь).

Шановний пане Президенте України! Звертаємось до Вас від імені дружини та дітей із проханням присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) головному сержанту, стрільцю-зенітнику зенітного ракетного взводу військової частини А4028, Полонському Ігорю Юрійовичу (позивний Князь), який народився в Києві 27 лютого 1981 року.
З початком повномасштабного вторгнення він двічі добровільно ходив пішки до військкомату Святошинського району, і лише на третій раз 5 березня 2022 року його прийняли до лав Збройних Сил України.
Залишивши сім`ю, рідних, батьків, Ігор вирушив на фронт боронити Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність. Маючи двох неповнолітніх синів він мріяв, щоб усі діти України жили в мирній та незалежній країні.
12 березня 2022 року Полонський Ігор Юрійович приступив до виконання службових обов`язків начальника контрольно-технічного пункту взводу ПЗРК на півночі України. Ігор мав надзвичайний хист до військової справи. Серед побратимів був авторитетом, до його думки прислухались навіть командири. У грудні 2022 року взвод перевели на Донецький напрямок. Він виходив на розвідки та зі своїм взводом прикривав наші позиції на Вугледарському та Авдіївському напрямках. За відважну роботу був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного «Золотий хрест». Також Ігор отримував грамоти й медаль ветерана війни. Полонський Ігор Юрійович, виконуючи бойове завдання, загинув 05.12.2023 року під час артилерійського обстрілу позицій в селі Степове Покровського району Донецької області.
Він відважно виконав свій обов`язок громадянина України, поклавши життя заради того, щоб його сім`я, рідні та всі українці мали майбутнє у своїй незалежній Батьківщині. Всі, хто знав Ігоря, пам`ятають про те, яким він був мужнім, чесним, рішучим, відданим, відважним, справедливим, Ігор брав відповідальність за своє життя та життя побратимів.
Останній рік життя він перебув на передовій, захищав свою країну, а з сім`єю бачився лише 20 днів.
Шановний пане Президенте, цитуючи Ваші слова: «Кожен і кожна з наших героїв, хто самовіддано боронив Україну від російських загарбників, хто звільняв нашу землю від окупанта та пожертвував заради нашої свободи своїм здоровʼям чи життям, має бути гідно відзначений. Ми повинні знати імена всіх наших Героїв». Полонський Ігор Юрійович є відважним Героєм не лише для своєї дружини, дітей, рідних, а й для всієї України, він заслуговує на державну нагороду – Герой України (посмертно).
Для нас, рідних, він завжди був, є і буде Героєм!!! Але ми хочемо, щоб він був Героєм не лише для нас, але й для всієї України. Він заслужив це...ціною свого життя!