№22/219544-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Кириченко Інна Володимирівна
Дата оприлюднення: 26 лютого 2024
Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) мужньому та відважному захиснику нашої Батьківщини, аграрію, волонтеру, солдату, водію другого кулеметного відділення кулеметного взводу Житомирського окремого стрілецького батальйону в/ч А4835 прикомандированого до складу окремої механізованої 32-Ї бригади Лук’янчуку Сергію Володимировичу (09.10.1985 р.н.)
Сергій був справжнім патріотом своєї держави, брав активну участь у Революції гідності. З 24 лютого 2022 року працював у гуманітарному штабі Білогородської громади, допомагав територіальній обороні, забезпечував продуктами харчування блокпости та пенсіонерів. Після звільнення Київщини - займався перевезенням гуманітарних вантажів на Схід України.
Активно займався волонтерством та прикладав усі зусилля та можливості для підтримки Збройних Сил України.
Сергій був призваний на військову службу під час мобілізації 17 лютого 2023 року. Із честю та гідністю він разом з побратимами боронив цілісність нашої держави на Харківському та Лиманському напрямках.
Сергій Володимирович був відданий військовій присязі на вірність народу України, мужньо виконував військовий обовʼязок .
Сергій ніколи і нікому за своє життя не відмовив у допомозі, працював на землі та любив її понад усе. Всі хто його знав, кажуть що це Людина від Бога.
Залишивши родину та власну справу, маючи багато планів на майбутнє та нездійсненних мрій, Сергій пішов захищати свою державу, свободу і волю українського народу.
Загинув Лук’янчук Сергій Володимирович 27 липня 2023 року поблизу н.п. Райгородка Луганської області, в бою за Україну, її свободу і незалежність, під час прориву позицій ворогом, отримавши поранення та не маючи змоги пересуватися, він не здався в полон та загинув від численних осколкових поранень та сліпого кульового поранення в груди від якого і настала смерть. Він прийняв на себе бій та врятував двох побратимів ціною власного життя.
Сім'я пишається своїм чоловіком, батьком двох дітей, сином, братом, другом.
Він віддав найцінніше - життя, за нас із Вами, за вільну Україну та мир.
Лук’янчук Сергій Володимирович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України (посмертно).
Вічна та світла памʼять Герою!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) мужньому та відважному захиснику нашої Батьківщини, аграрію, волонтеру, солдату, водію другого кулеметного відділення кулеметного взводу Житомирського окремого стрілецького батальйону в/ч А4835 прикомандированого до складу окремої механізованої 32-Ї бригади Лук’янчуку Сергію Володимировичу (09.10.1985 р.н.)
Сергій був справжнім патріотом своєї держави, брав активну участь у Революції гідності. З 24 лютого 2022 року працював у гуманітарному штабі Білогородської громади, допомагав територіальній обороні, забезпечував продуктами харчування блокпости та пенсіонерів. Після звільнення Київщини - займався перевезенням гуманітарних вантажів на Схід України.
Активно займався волонтерством та прикладав усі зусилля та можливості для підтримки Збройних Сил України.
Сергій був призваний на військову службу під час мобілізації 17 лютого 2023 року. Із честю та гідністю він разом з побратимами боронив цілісність нашої держави на Харківському та Лиманському напрямках.
Сергій Володимирович був відданий військовій присязі на вірність народу України, мужньо виконував військовий обовʼязок .
Сергій ніколи і нікому за своє життя не відмовив у допомозі, працював на землі та любив її понад усе. Всі хто його знав, кажуть що це Людина від Бога.
Залишивши родину та власну справу, маючи багато планів на майбутнє та нездійсненних мрій, Сергій пішов захищати свою державу, свободу і волю українського народу.
Загинув Лук’янчук Сергій Володимирович 27 липня 2023 року поблизу н.п. Райгородка Луганської області, в бою за Україну, її свободу і незалежність, під час прориву позицій ворогом, отримавши поранення та не маючи змоги пересуватися, він не здався в полон та загинув від численних осколкових поранень та сліпого кульового поранення в груди від якого і настала смерть. Він прийняв на себе бій та врятував двох побратимів ціною власного життя.
Сім'я пишається своїм чоловіком, батьком двох дітей, сином, братом, другом.
Він віддав найцінніше - життя, за нас із Вами, за вільну Україну та мир.
Лук’янчук Сергій Володимирович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України (посмертно).
Вічна та світла памʼять Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Яковлєва Ірина Миколаївна
15 травня 2024
2.
Салашна Валентина Антонівна
15 травня 2024
3.
Козій Василина-Марія Ігорівна
15 травня 2024
4.
Сюйва Інна Володимирівна
15 травня 2024
5.
Онощенко Олена Василівна
15 травня 2024
6.
Павленко Оксана Геннадіївна
15 травня 2024
7.
Пархомчук Ірина Павлівна
15 травня 2024
8.
Гордієнко Оксана Петрівна
15 травня 2024
9.
Кава Тетяна Володимирівна
15 травня 2024
10.
Ярема Юлія Василівна
15 травня 2024
11.
Заяць Марія Михайлівна
14 травня 2024
12.
Михальчук Юлія Олександрівна
14 травня 2024
13.
Дмитрів Мар'яна Федорівна
14 травня 2024
14.
Букай Лев Ігорович
14 травня 2024
15.
Спановська Лілія Олександрівна
14 травня 2024
16.
Прокопчук Ганна Михайлівна
14 травня 2024
17.
Кішко Леся Степанівна
14 травня 2024
18.
Тридневка Тетяна Валентинівна
14 травня 2024
19.
Ситар Яніна Богданівна
14 травня 2024
20.
Савицька Ольга Миколаївна
14 травня 2024
21.
Ногачина Тетяна Олексіївна
14 травня 2024
22.
Сенько Людмила Вікторівна
14 травня 2024
23.
Осадчук Юрій Леонідович
14 травня 2024
24.
Зикіна Вікторія Олександрівна
14 травня 2024
25.
Клевета Оксана Володимирівна
14 травня 2024
26.
Пантус Юлія Володимирівна
14 травня 2024
27.
Гаврищук Зоя Миколаївна
14 травня 2024
28.
Шерешова Марія Михайлівна
14 травня 2024
29.
Аляхнович Анастасія Сергіївна
14 травня 2024
30.
Батраков Михайло Юрійович
14 травня 2024