Оганесян Армен Саркісович, 31.01.2002 р. З першого дня перебував у Луганській області, напрямок Сєвєродонецьк-Лисичанськ-Рубіжне. 81 аеромобільна бригада, 122 батальйон. Нагороджений медаллю "За зразковість у військовій службі" 2 ступеня. Бути військовим - це його покликання і мрія з самого дитинства. Він завжди говорив про те, що коли закінчиться війна, він вчитиметься на військового і хочеться присвятити цьому все життя. Завжди в боях він був перший, відважно йшов уперед, ведучи і прикриваючи собою інших... Коли його запитували: "Армен, як ти? Ми не уявляємо, як ти себе морально почуваєш", він завжди говорив: "Якби я поїхав додому, а війна тривала, я б відчував себе погано, а зараз я на своєму місці".Через чотири місяці війни, йому дали можливість з'їздити додому на тиждень. 12.06.2022 він приїхав додому, щоб побачити маму. Коли він приїхав додому думки про війну не покидали його. У його очах була печаль і порожнеча... Коли його знайома запитала: "Армен, чому ти не посміхаєшся?", він відповів: "Якби ти бачила все те, що бачив я, ти б теж більше не посміхалася"... Під час того, як він був удома, йому запропонували залишитися у військовій частині м. Дружківка, але нікому з родичів він про це не сказав... Бо знав, що всі його вмовлятимуть залишитися там, ближче до дому й де було безпечніше, ніж у Сєвєродонецьку. Єдине, кому він про це сказав, це своєму близькому другові, і на питання чому він не хоче залишитися в Дружківці, щоб бути ближче до сім'ї та залишитися в безпековому місці, Армен твердо відповів: "Як я буду після цього дивитися своїм пацанам у вічі, тим, які залишилися у Сєвєродонецьку!"?".
19.06.2022 він повернувся назад на позиції в Сєвєродонецьк, три дні були найстрашніші бої за це місто...
22.06.2022 був останній бій за Сєвєродонецьк. 22.06.2022 був останній бій у житті нашого брата…