Шановний пане Президенте!
Прошу, Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) сержанту, командиру бойової машини, командиру відділення механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади Ігнатову Григорію Григоровичу 18.11.1975 року народження, який 23.10.2023 року поклав своє життя заради захисту своєї батьківщини України.
Ігнатов Григорій у 2015 році добровольцем вступив до лав Національної гвардії України, згодом перейшов в окремий штурмовий батальйон "Донбас". Тримав оборону та звільняв місто Маріуполь. У 2016 році вступив до 25-го окремого мотопіхотного батальйону "Київська Русь" ЗСУ. Приймав участь у боях на Світлодарзькій дузі під час, яких 07.07.2016 року отримав перше поранення та попри невиносний біль він продовжував стріляти зі свого кулемету прикриваючи побратимів. Переживши складну операцію, пройшовши важку реабілітацію він не зупинився та продовжив свій військовий шлях. Вступив до 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, став командиром бойової машини, командиром відділення механізованого взводу. 29.05.2022 року перебуваючи у районі операції об'єднаних сил в Бахмутському р-ні знову отримав поранення. Пройшов лікування і знову повернувся до побратимів. 05.02.2023 році під містом Соледар отримав ще одне кульове поранення. Переживши ще одну складну операцію він відмовився від довготривалої реабілітації та повернувся в бій.
23 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в селі Першотравневе, Куп'янського р-ну, Харківської області його життя обірвалося, він отримав поранення несумісне з життям.
Григорій був мужнім та відважним воїном, нагороджений почесними відзнаками: "Учасник АТО", "Учасник бойових дій", "За оборону Маріуполя"; нагрудними знаками: "25 батальйон Київська Русь", "Обов'язок виконано з честю", "Гідність та честь"; медалями: "За участь в антитерористичній операції", "За оборону рідної держави", "Захиснику Вітчизни", "За жертовність та любов до України", "Велич Батьківщини в Ваших великих справах", "Ветеран війни".
Не задовго до смерті був представлений до нагороди: орден "За мужність III ступеня" за врятовані життя поранених побратимів але, нажаль, не встиг отримати.
Григорій до останнього свого подиху був вірним своїм побратимам та державі. Він відважно виконував свій обов'язок громадянина України. Віддав найцінніше - своє життя!
Григорій був і є прикладом для свого сина та гордістю для своєї мами. Велика скорбота і біль втрачати найкращих, наймужніших воїнів, наших захисників. Вічна слава Герою, вічна пам'ять!!! Назавжди з нами, в наших серцях!!!