Пане Президенте!
Прошу присвоїти Вас звання Герой України(посмертно) мужньому та відважному захиснику, солдату 3 окремої штурмової бригади Козаку Богдану Михайловичу (16.03.2005)
Вісімнадцять років, Авдіївка, смерть…
Майже одразу, як Богданові виповнилось 18 років вступив до лав ЗСУ, хоча рвався в бій ще з початку повномасштабного вторгнення, він хотів захищати свою рідну землю від ворога.
Він бачив себе на передовій, не боявся подивитись смерті у очі, лише хотів ,щоб мир і спокій запанував на рідній землі.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації багато рідних Богдана Козака стали на захист Батьківщини. Саме це спонукало його підписати контракт із 3-ю окремою штурмовою бригадою Сухопутних військ Збройних Сил України. Проходив військовий вишкіл у місті Толедо в Іспанії. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту.
Богдан відважно виконав свій обов’язок громадянина України. В пекельному бою під Авдіївкою, незважаючи на свій зовсім юний вік, вів за собою побратимів, та не боявся ворожої кулі. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі.
Загинув 9 лютого 2024 року на Авдіївському напрямку.