Шановний Пане Президенте!
До Вас звертається родина та друзі Свецького Андрія Віталійович, 01.04.1997 р.н.
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно).
Свецький Андрій Віталійович народився у місті Славута Хмельницької області. Дитинство та юність провів у рідному місті Славута. У 2014 році закінчив школу, а в 2016 році - Рівненський професійний ліцей за спеціальністю слюсар ремонту автомобілів.
З 2019 року служив у лавах Збройних Сил України за контрактом у військовій частині А-1358 с. Цвітоха Шепетівського району Хмельницької області.
Під час служби у військовій частині с. Цвітоха Андрій багато приклав зусиль для того, щоб відремонтувати усю техніку, яка там знаходилася, бо з раннього віку цікавився ремонтом машин.
З часом був переведений у Володимир- Волинський, а з грудня 2022 року відправився захищати нашу країну в зону бойових дій у Куп'янському напрямку. Під час бойових дій їздив на збори до полігону в Чернігівській області для навчання, де здобув спеціальність стрілець - снайпер, про що засвідчує сертифікат військового досягнення. Службу Андрій проходив у 14-ій окремій механізованій бригаді військової частини А1008.
Був одним із найкращих воїнів, у боях за свою Батьківщину виявив стійкість та мужність, нагороджений нагрудним знаком "Ветеран війни - Учасник бойових дій" та медаллю "Незламним Героям російсько-української війни ".
Загинув 20 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Першотравневе Куп'янського району Харківської області.
Він врятував не одне життя. Надавав медичну допомогу для поранених побратимів. Товариші по службі згадують Андрія як сильного, мужнього, чесного та відважного воїна. Усі говорять про те, що він був відважним та завжди готовий іти першим у бій, а також усі прислухались до нього та виявляли бажання іти на бій саме з ним.
Він був душею компанії, завжди позитивний та оптимістичний!
Андрій був вірним другом, товаришем та побратимом. Він справжній патріот, який щиро вірив, що війна скоро закінчиться і він повернеться додому з перемогою, де на нього чекали батьки, брат, дружина, син, родина та друзі. Для батьків та для брата він був опорою та підтримкою.
Ми пишаємося нашим Героєм та вважаємо, що він заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно).
Герою, який повернувся додому на щиті, назавжди 26 років.