№22/218714-еп
Прошу присвоїти військовослужбовцю НГУ Сігналєвич Вячеславу Олександровичу почесне звання Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Сігналєвич Ольга Іванівна
Дата оприлюднення: 13 лютого 2024
Шановний, пане Президент! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно), моєму чоловіку, військовослужбовцю НГУ Сігналєвич Вячеславу Олександровичу 21/06/1972 року народження. Жителю Вінницької області Жмеринського району с.Міжлісся.
Сігналєвич Вячеслав з початком повномасштабного вторгнення залишив роботу, дім, сім'ю та поповнив лави добровольців ЗСУ. Став на захист суверенітету та цілісності України. Вступив до лав Національної гвардії України у частину номер 3008. Згодом, після навчань був переведений у частину номер 3028 Західного ОТО Національної гвардії України.
Сігналєвич Вячеслав - навідник-оператор 3 відділення 2 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення ( на бронетранспортерах) 1 батальйону оперативного призначення військової частини 3028, брав участь у запеклих боях, де отримав множинні уламкові поранення. Після операцій та лікування відразу повернувся на бойові позиції. Та брав активну участь у запеклих боях у селі Роботине Пологівського району Запорізької області, де загинув 29 серпня 2023 року в результаті стрілецького бою, мінометного та артилерійського обстрілу противником.
Мав великі успіхи у виконанні бойових завдань, повагу та розуміння серед побратимів. Про нього побратими говорять, як про хорошого товариша, людину слова та відважну особистість.
Вячеслав з честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України, віддавши найцінніше, своє життя. До останнього подиху залишився гідним сином своєї Батьківщини. Він був справжнім патріотом своєї країни, незламним духом, вірним другом, коханим чоловіком та свято вірив у перемогу України.
Вячеслав був опорою для своєї сім'ї та родини, мав "золоті руки", усміхнений, жартівливий, мужній, відважний, усіх хотів захистити та вберегти. Ключове слово його було "Хто, як не я..."
Ми його родина пишаємось його відвагою та мужністю.
Усі герої, які віддали своє життя за Україну, за нас з Вами, заслуговують найвищою вдячності та шани.
Прошу присвоїти військовослужбовцю НГУ Сігналєвич Вячеславу Олександровичу почесне звання Героя України, нажаль посмертно, із врученням ордену "Золота зірка" його дружині.
Вічна пам'ять та шана усім полеглим воїнам України та усі тим хто боронить нас від ворога.
Слава Україні! Героям Слава!
Сігналєвич Вячеслав з початком повномасштабного вторгнення залишив роботу, дім, сім'ю та поповнив лави добровольців ЗСУ. Став на захист суверенітету та цілісності України. Вступив до лав Національної гвардії України у частину номер 3008. Згодом, після навчань був переведений у частину номер 3028 Західного ОТО Національної гвардії України.
Сігналєвич Вячеслав - навідник-оператор 3 відділення 2 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення ( на бронетранспортерах) 1 батальйону оперативного призначення військової частини 3028, брав участь у запеклих боях, де отримав множинні уламкові поранення. Після операцій та лікування відразу повернувся на бойові позиції. Та брав активну участь у запеклих боях у селі Роботине Пологівського району Запорізької області, де загинув 29 серпня 2023 року в результаті стрілецького бою, мінометного та артилерійського обстрілу противником.
Мав великі успіхи у виконанні бойових завдань, повагу та розуміння серед побратимів. Про нього побратими говорять, як про хорошого товариша, людину слова та відважну особистість.
Вячеслав з честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України, віддавши найцінніше, своє життя. До останнього подиху залишився гідним сином своєї Батьківщини. Він був справжнім патріотом своєї країни, незламним духом, вірним другом, коханим чоловіком та свято вірив у перемогу України.
Вячеслав був опорою для своєї сім'ї та родини, мав "золоті руки", усміхнений, жартівливий, мужній, відважний, усіх хотів захистити та вберегти. Ключове слово його було "Хто, як не я..."
Ми його родина пишаємось його відвагою та мужністю.
Усі герої, які віддали своє життя за Україну, за нас з Вами, заслуговують найвищою вдячності та шани.
Прошу присвоїти військовослужбовцю НГУ Сігналєвич Вячеславу Олександровичу почесне звання Героя України, нажаль посмертно, із врученням ордену "Золота зірка" його дружині.
Вічна пам'ять та шана усім полеглим воїнам України та усі тим хто боронить нас від ворога.
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Топчій Марія Євгенівна
13 травня 2024
2.
Нестерук Оксана Володимирівна
13 травня 2024
3.
Кирпа Олександра Василівна
13 травня 2024
4.
Лизак Орися Василівна
13 травня 2024
5.
Казанцева Олена Вікторівна
13 травня 2024
6.
Сенек Ірина Володимирівна
13 травня 2024
7.
Корж Оксана Володимирівна
13 травня 2024
8.
Могильова Ганна Геннадіївна
13 травня 2024
9.
Ткаченко Тетяна Іванівна
13 травня 2024
10.
Красюк Валентина Миколаївна
13 травня 2024
11.
Токар Наталія Миколаївна
13 травня 2024
12.
Смєлікова Ірина Миколаївна
13 травня 2024
13.
Цівкач Вікторія Ярославівна
13 травня 2024
14.
Фурман Леся Петрівна
13 травня 2024
15.
Скрипка Максим Миколайович
13 травня 2024
16.
Мухтарова Лариса Миколаївна
13 травня 2024
17.
Нога Діана Олександрівна
13 травня 2024
18.
Бенькович Тетяна Олександрівна
13 травня 2024
19.
Наумчук Наталія Сергіївна
13 травня 2024
20.
Вадіс Вікторія Олександрівна
13 травня 2024
21.
Бінас Оксана Василівна
13 травня 2024
22.
Единак Мария Михайлівна
13 травня 2024
23.
Макарова Тетяна Петрівна
13 травня 2024
24.
Чернявська Людмила Овсепівна
13 травня 2024
25.
Звєркова Тетяна Сергіївна
13 травня 2024
26.
Петренко Наталія Анатоліївна
13 травня 2024
27.
Маслова Світлана Іванівна
13 травня 2024
28.
Бусько Юлія Валентинівна
13 травня 2024
29.
Гаврилюк Олена Володимирівна
13 травня 2024
30.
Піліпенко Віра Павлівна
13 травня 2024