Шановний Володимир Олександрович! Прошу присвоїти почесне звання «ГЕРОЙ УКРАЇНИ»(посмертно) моєму синові, старшому солдату РАБОШ Сергію Миколайовичу, 27.09.1986 р.н., с. Красносілка Одеської області.
В 2016 році мій син вирішив захищати нашу країну і добровільно вступив до лав Збройних Сил України. З того часу він проходив службу у складі 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, яка майже весь час знаходилась в зоні бойових дій, на посаді сапера інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення. Завжди з честю і відповідальністю виконував усі поставлені бойові завдання, регулярно підвищував рівень свого професіоналізму. Залучався до розмінування території м.Балаклія Харківської області та населених пунктів Донецької області, за що отримав відзнаку «За розмінування». Початок повномасштабного вторгнення зустрів на позиціях біля н.п. Піски Донецької області, де в складі інженерно-саперної групи проводив мінування території з метою оборони наших позицій та відбиття нападу ворогів. В ніч з 29 на 30 липня 2022 року, виконуючи бойове завдання на передньому краю біля н.п. Піски Донецької області група попала під артилерійській обстріл. Ризикуючи своїм життям він самотужки евакуював тіло свого загиблого побратима до наших позицій. Незважаючи на втрату та небезпеку група продовжувала виконувати бойове завдання. Під час чергового ворожого артилерійського обстрілу в ніч на 31 липня 2022 року Сергій загинув, отримавши поранення не сумісні з життям.
Мій син, старший солдат Рабош Сергій Миколайович був мужнім і відважним воїном, сміливим, наполегливим і рішучим, людиною з неймовірною силою духу, з великим та добрим серцем і з прекрасною душею. Він мріяв про вільну Україну під мирним небом і за це віддав найцінніше - своє життя. Я пишаюсь своїм сином і вважаю, що він заслуговує на найвищу нагороду- Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять.
Слава Україні!
З повагою, Рабош Микола Нестерович.