Шановний Пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України, головному сержанту, командиру гранатометного протитанкового взводу військової частини А 4674 механізованого батальйону 117-ої окремої механізованої бригади 10 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України - БАЛАЦЬКОМУ ВІТАЛІЮ ІВАНОВИЧУ (30.01.1980 р.н.), який ще за життя був відзначений декількома нагородами, у тому числі й почесним нагрудним знаком «Золотий хрест».
Мій батько був мобілізований до лав Збройних сил України 12.01.2023 року. Проходив навчання у Рівненській області, де здобув звання молодшого сержанта у військовій частині А 4674. Під час навчання він опанував протитанковий гранатомет, унаслідок чого після сформування 117-ої окремої механізованої бригади зайняв посаду командира гранатомета. Після перебування у Рівненській області був відправлений у Запорізьку область, н.п. Роботине. За свої досягнення та виконання поставлених перед ним завдань отримав звання головного сержанта. Він гідно відстоював позиції, завжди допомагав побратимам, мужньо поводив себе на полі бою, із честю і гідністю виконував свій обов'язок громадянина України, через що й отримав нагрудний знак «Золотий хрест». Мій тато до останнього подиху залишався вірним своїм побратимам, українському народу та Батьківщині. Серце батька зупинилось 26.12.2023 року в районі н.п. Роботине, Запорізької області під час виконання ним бойового завдання від отриманих поранень несумісних з життям.
Ми пишаємось своїм татом, дружина - чоловіком, його мужністю і силою духу, адже далеко не кожна людина зможе дивлячись смерті в очі стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боячись за своє життя рятувати інших та мужньо боротися за свободу Своєї країни. Він віддав своє життя, маючи ще багато мрій і планів зі своєю сім’єю на щасливе майбутнє у вільній Україні.
Тато був людиною з великим серцем, завжди усміхненим, добрим, порядним, до останньої хвилини залишався вірним військовій присязі, українському народу та Батьківщині. У нього залишились дружина, дві доньки, старенька мати та брат, який також боронить нашу Україну!
БАЛАЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ назавжди залишиться у наших серцях справжнім Героєм, але хотілось би закарбувати пам’ять про нього і його вчинки у державній нагороді Герой України (посмертно), на яку він заслуговує. Вічна пам'ять та шана Герою!
З великою повагою, донька захисника Балацька Анна Віталіївна.