№22/217580-еп
Прошу надати почесне звання ''Герой України ''(Посмертно), Васьківу Олександру Олександровичу, 04.03.1995року народження, житель Цебриківської територіальної громади: смт. Цебрикове Роздільнянського району, Одеської області. Снайперу 2 категорії групи снайперів 3 загону СП військової частини А4030, відданному Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за нашу Батьківщину, її свободу і незалежність, який загинув 17 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області.
Автор (ініціатор): Васьків Лариса Тимофіївна
Дата оприлюднення: 05 лютого 2024
Шановний пане Президенте, прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України снайперу 2 категорії групи снайперів 3 загону СП військової частини А4030, Васьківу Олександру Олександровичу, 1995 року народження, позивний «Хімік», вірному військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, який загинув 17 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області.
Мій син, Васьків Олександр Олександрович, уродженець смт. Цебрикове, Роздільнянського району, Одеської області, був призваний територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на військову службу за призовом під час мобілізації 03 березня 2023 року в м. Одеса. Перебував на службі в 71-ї окремої десантної штурмової бригади України (в/ч А4030).
Мужній, відважний та сильний духом, пішов захищати нашу неньку, нашу Батьківщину. Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном, вірним другом та одним із тих не зламних та відчайдушних воїнів на яких тримається наша нація. Було багато труднощів під час служби: хлопці втрачали сили, надію, але Олександр завжди підтримував, мотивував, знаходив потрібні слова. «Він зробив все, що було в його силах. Він боровся до останнього. Завдяки йому хлопці, які пішли з ним на завдання залишилися живими», - згадував командир відділу снайперів Антон.
Війна забрала у мене сина, за якого я вся в сльозах молилася день і ніч, забрала мою опору, сенс усього життя. Немає, мабуть, нічого страшнішого у всьому світі для мати, як поховати свою дитину. Біль переповнює нашу сім’ю.
Олександр, не шкодуючи власного життя, захищав кордони України і виборював мир для всіх нас. Не передати біль, який сидить всередині мене. Він хотів жити, втілювати мрії, просто жити. Кожного дня ми повинні пам'ятати та шанувати наших героїв. Він віддав за кожного із нас найцінніше, що мав - життя.
Прохання до Адміністрації Президента України та Президента України розглянути петицію та присвоїти звання.
Шановний Президенте!
Вічна Слава Герою України!!!
Прошу підтримати петицію!
Мати захисника Васьків Лариса Тимофіївна.
Мій син, Васьків Олександр Олександрович, уродженець смт. Цебрикове, Роздільнянського району, Одеської області, був призваний територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на військову службу за призовом під час мобілізації 03 березня 2023 року в м. Одеса. Перебував на службі в 71-ї окремої десантної штурмової бригади України (в/ч А4030).
Мужній, відважний та сильний духом, пішов захищати нашу неньку, нашу Батьківщину. Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном, вірним другом та одним із тих не зламних та відчайдушних воїнів на яких тримається наша нація. Було багато труднощів під час служби: хлопці втрачали сили, надію, але Олександр завжди підтримував, мотивував, знаходив потрібні слова. «Він зробив все, що було в його силах. Він боровся до останнього. Завдяки йому хлопці, які пішли з ним на завдання залишилися живими», - згадував командир відділу снайперів Антон.
Війна забрала у мене сина, за якого я вся в сльозах молилася день і ніч, забрала мою опору, сенс усього життя. Немає, мабуть, нічого страшнішого у всьому світі для мати, як поховати свою дитину. Біль переповнює нашу сім’ю.
Олександр, не шкодуючи власного життя, захищав кордони України і виборював мир для всіх нас. Не передати біль, який сидить всередині мене. Він хотів жити, втілювати мрії, просто жити. Кожного дня ми повинні пам'ятати та шанувати наших героїв. Він віддав за кожного із нас найцінніше, що мав - життя.
Прохання до Адміністрації Президента України та Президента України розглянути петицію та присвоїти звання.
Шановний Президенте!
Вічна Слава Герою України!!!
Прошу підтримати петицію!
Мати захисника Васьків Лариса Тимофіївна.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Руда Інна Вікторівна
03 травня 2024
2.
Лоскутов Руслан Володимирович
03 травня 2024
3.
Лоскутова Ірина Русланівна
03 травня 2024
4.
Сичевська Людмила Василівна
03 травня 2024
5.
Мірошник Ірина Олегівна
03 травня 2024
6.
Федоренко Ольга Вікторівна
03 травня 2024
7.
Степенко Оксана Петрівна
03 травня 2024
8.
Юфімюк Людмила Ярославівна
03 травня 2024
9.
Челядин Юлія Леонідівна
03 травня 2024
10.
Стефак Оксана Петрівна
03 травня 2024
11.
Філіпчук Леся Петрівна
03 травня 2024
12.
Класен Вікторія Олександрівна
03 травня 2024
13.
Несміянова Олена Юріївна
03 травня 2024
14.
Малипко Олена Вікторівна
02 травня 2024
15.
Івницька Яна Євгеніївна
02 травня 2024
16.
Троневич Олена Миколаївна
02 травня 2024
17.
Кияшко Раїса Володимирівна
02 травня 2024
18.
Сафарова Анна Таджидінівна
02 травня 2024
19.
Сулейманова Руслана Володимирівна
02 травня 2024
20.
Каширна Алла Олегівна
02 травня 2024
21.
Ошиєвська Марина Вікторівна
02 травня 2024
22.
Городна Анна Олександрівна
02 травня 2024
23.
Никифорова Ніка Олександрівна
02 травня 2024
24.
Ланз Олена Василівна
02 травня 2024
25.
Нахман Артем Володимирович
02 травня 2024
26.
Основенко Ксенія Андріївна
02 травня 2024
27.
Брезіцький Дмитро Анатолійович
02 травня 2024
28.
Коваль Олена Юріївна
02 травня 2024
29.
Рогозян Анна Павлівна
02 травня 2024
30.
Мінаков Олександр Сергійович
02 травня 2024