Шановний пане Президенте, до Вас звертаються вдови, чиє життя розділилося на «до» та «після»!.. Ваші слова з екрану телевізора в грудні 2022 року про трагічну загибель при розмінуванні поблизу села Федорівка в Херсонської області Михайла Пустовіта, Вадима Періжка, Сергія Макарова, Сергія Ненада, Віктора Мазуренка та Ігоря Мельника і досі звучать в вухах кожної з нас, як вирок, який відібрав останню надію на те, що кохані люди, без яких важко дихати, живі… З цим болем кожна з нас живе щодня…
7, 16 та 18 грудня 2022 року країна втратила не тільки поліцейських, які із честю виконували обов’язок щодо захисту державного суверенітету, територіальної цілісності та незалежності нашої країни, до останнього подиху залишалися вірними присязі українському народові та Україні. Дружини втратили чоловіків, діти втратили батьків. Ця втрата відібрала можливість стати щасливими батьками таких жаданих та ще ненароджених дітей, невимовний біль та спогади - це те, що залишається вдові. Вдова - це коли розумієш головою, але ніколи не змиришся душею...
Пане Президенте, просимо у Вас розглянути нашу петицію, наше прохання присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) нашим чоловікам – Михайлу Пустовіту, Вадиму Періжку, Сергію Макарову, Сергію Ненаді, Віктору Мазуренку, Ігорю Мельнику за героїчну відвагу у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності та зміцнення оборонної здатності, які не зважаючи на небезпеку, сумлінно виконували свій обов’язок, до останнього подиху були вірні присязі Українському народові, ціною власного життя захищали та боронили Україну.
Пустовіт Михайло Миколайович народився 16 вересня 1986 року селі Селище, Корсунь – Шевченківського району. Строкову військову службу проходив у м. Києві, після завершення якої працював у конній міліції. З початку 2008 року працював водієм у Національній академії внутрішніх справ (м. Київ), де й навчався. З 2009 року – продовжив службу у Черкаській області, працював у підрозділі поліції особливого призначення. У листопаді-грудні 2014 року Михайло брав участь у зоні антитерористичної операції на Сході України. 16 листопада 2022 року зведений загін черкаських поліцейських відправили на Херсонщину. Під час проведення стабілізаційних заходів група з восьми поліцейських 7 грудня підірвалася на каскаді ворожих мін. До останнього свого дня лейтенант поліції Михайло Миколайович Пустовіт був вірний Присязі поліцейського: сумлінно і бездоганно служив Українському народу. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Періжок Вадим Русланович народився 14.06.1998 в с. Теолин, Черкаської області. 2021 року був зарахований на навчання до Сумського центру первинної підготовки поліцейських "Академія поліції" (м. Суми) ХНУВС. З січня 2022 року обіймав посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Уманського районного управління поліції, з жовтня 2022 року обіймав посаду помічника чергового відділу поліцейської діяльності номер 1 Уманського району управління поліції. 16 листопада 2022 року відряджений в складі зведеного загону поліцейських Черкаської області до Херсонської області, загинув при виконанні бойового завдання 7 грудня 2022 року поблизу с. Федорівка Херсонської області. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Вадим мріяв бути татом… не судилось.
Ненада Сергій Васильович народився 12.05.1984 року в с. Руська Поляна, Черкаської обл. З 2006 року почав проходити строкову військову службу Прикордонних військах, а після того закінчив навчання в Житомирській академії поліцій на кінолога. З 2010 року почав нести службу у правоохоронних органів України, на посаді молодшого інспектора кінолога. З 2015-2017р.брав участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької області. З 2020 року отримав медаль за старання служби 10 років і отримав звання капітан поліції. 16 листопада 2022 року, не зволікаючи, пішов на захист України з побратимами, які також проходили службу з ним. Загинув 7 грудня 2022 року під час виконання бойових дій, підірвавшись на ворожій міні неподалік від с. Федорівка Херсонської області, а 8 грудня був нагороджений ордером «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Він завжди був вірний присязі та Україні.
Мазуренко Віктор Олександрович народився 06.12.1981 року в селі Червона Слобода Черкаської області. 20 років свого життя він присвятив служінню в правоохоронних органах. Після закінчення Одеського училища професійної підготовки працівників міліції, з 2003 року працював інспектором ДПС, з 2012 по 2015 - міліціонером оперативного взводу роти міліції особливого призначення «Беркут». З 2015 року – поліцейський батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Черкаській області. У 2014-2015 р.р. неодноразово брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Помер 16.12.2022 року через травми, несумісні з життям, отримані 07.12.2022р. під час виконання службових обов'язків на Херсонщині.
Мельник Ігор Олегович. Народився 9 червня 1988 року в місті Сміла. Роботу в поліції розпочав на посаді дільничного Корсунь-Шевченківського відділу поліції, згодом служив експертом-криміналістом в Смілянському райвідділі поліції з 2014 до 2019 року. З 2019 до 2020 року обіймав посаду начальника відділу кадрів Смілянського райвідділу поліції ГУПН в Черкаській області, з 2020 року – начальника відділу патрульної поліції в місті Сміла. З 2021 року працював у вибухотехнічній службі ГУНП в Черкаській області на посаді старшого інспектора. Загинув при виконанні бойового завдання 7 грудня 2022 року поблизу села Федорівка Херсонської області.
Макаров Сергій Сергійович, народився 11.10.1988 р. у м. Олешки Херсонської області. У 2009 році закінчив Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». З 18 грудня 2022 року обіймав посаду заступника начальника 2-го відділення Скадовського районного відділу поліції з превентивної діяльності, в званні майора поліції. 17 років свого життя Макаров С.С. присвятив служінню в правоохоронних органах та був вірний Присязі українському народу. Після деокупації правобережної Херсонщини, виконував обов’язки керівника поліцейської станції с. Дарї’вка. 7 грудня 2022 року під час проведення стабілізаційних заходів підірвався на каскаді ворожих мін. 11 днів лікарі боролися за життя Сергія, 18 грудня його серце зупинилося через отримані вибухові травми, несумісні з життям. Під час служби в правоохоронних органах був неодноразово нагороджений. Востаннє – посмертно, орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Сергій був чудовим батьком та чоловіком, він завжди буде жити в наших серцях. Для свого 6-річного сина він справжній герой. Та хочеться вірити, що подвиг Сергія Макарова та його побратимів гідно оцінить держава і народ України.
Ці хлопці відстоювали та захищали право на наше з вами безпечне життя, віддали своє, не шкодуючи. Вони пожертвували собою заради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а й свободу всієї Європи та всіх людей вільного світу.
Слава Україні ! Героям Слава !
Вічна пам’ять і слова Героям України!