№22/217260-еп
Присвоєння звання Героя України (Посмертно).
Автор (ініціатор): Бончева Дарина Сергіївна
Дата оприлюднення: 30 січня 2024
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію, та присвоїти моєму чоловіку Бончеву Дмитру Сергійовичу 12. 04.1990 р/н, звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої країни, старшому лейтенанту ДШВ, командиру мінометного взводу вогневої підтримки в/ч А0224, 79 окремої ДШБ.
Народився Дмитро 12 квітня 1990 року в селі Мирне Гуляйпільського р-н., Запорізької обл., яке зараз знаходиться під окупацією. Закінчив місцеву школу та Бердянський машино-будівний коледж, вступив в Національно – Технічний університет Харківського Політехнічного інституту, здобув ступінь магістра та кваліфікацію «Професіонал з інженерної механіки», результатом навчання на військовій кафедрі стало присвоєння звання – молодший лейтенант. З 2015 року Дмитро проживав у м. Миргород, Полтавської обл., де і був призваний на військову службу у липні 2022 р.
З 19 серпня 2022 р. Дмитро захищав Україну на Донецькому напрямку. Як і в мирному житті, на цій жорстокій війні він був відповідальним, наполегливим і зібраним. За бойові заслуги отримав звання – старший лейтенант, був нагороджений медаллю « За оборону рідної держави» і медаллю «За відвагу та честь». За словами побратимів він був вправним і мужнім воїном, користувався повагою і авторитетом, його енергія і завзятість заряджали і гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем. Дмитро був професійним командиром, який згуртував підрозділ в складі 79 окремої ДШБ, 2 батальйону роти вогневої підтримки, керуючи мінометним взводом, віддаючи відповідні бойові накази зупинив десятки штурмових дій противника, також знищив десятки одиниць бойової броньованої техніки.
08.12.2023 року під час виконання бойового завдання в районі Красногорівка, Покровського р-н,поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області отримав важке поранення.
21.12.2023 року Дмитро помер від отриманих травм несумісних із життям не приходячи до тями в Вінницькій обласній лікарні імені Пирогова.
Бончев Дмитро виконав свій обов’язок перед державою, віддавши найцінніше – своє життя за те, щоб кожен з нас побачив сьогоднішній ранок! Він заслуговує на найвищу державну Нагороду – Герой України (посмертно).
Низький уклін та шана герою! Вічна пам'ять. Слава Україні!
Прошу Вас розглянути петицію, та присвоїти моєму чоловіку Бончеву Дмитру Сергійовичу 12. 04.1990 р/н, звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої країни, старшому лейтенанту ДШВ, командиру мінометного взводу вогневої підтримки в/ч А0224, 79 окремої ДШБ.
Народився Дмитро 12 квітня 1990 року в селі Мирне Гуляйпільського р-н., Запорізької обл., яке зараз знаходиться під окупацією. Закінчив місцеву школу та Бердянський машино-будівний коледж, вступив в Національно – Технічний університет Харківського Політехнічного інституту, здобув ступінь магістра та кваліфікацію «Професіонал з інженерної механіки», результатом навчання на військовій кафедрі стало присвоєння звання – молодший лейтенант. З 2015 року Дмитро проживав у м. Миргород, Полтавської обл., де і був призваний на військову службу у липні 2022 р.
З 19 серпня 2022 р. Дмитро захищав Україну на Донецькому напрямку. Як і в мирному житті, на цій жорстокій війні він був відповідальним, наполегливим і зібраним. За бойові заслуги отримав звання – старший лейтенант, був нагороджений медаллю « За оборону рідної держави» і медаллю «За відвагу та честь». За словами побратимів він був вправним і мужнім воїном, користувався повагою і авторитетом, його енергія і завзятість заряджали і гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем. Дмитро був професійним командиром, який згуртував підрозділ в складі 79 окремої ДШБ, 2 батальйону роти вогневої підтримки, керуючи мінометним взводом, віддаючи відповідні бойові накази зупинив десятки штурмових дій противника, також знищив десятки одиниць бойової броньованої техніки.
08.12.2023 року під час виконання бойового завдання в районі Красногорівка, Покровського р-н,поблизу н.п. Новомихайлівка, Донецької області отримав важке поранення.
21.12.2023 року Дмитро помер від отриманих травм несумісних із життям не приходячи до тями в Вінницькій обласній лікарні імені Пирогова.
Бончев Дмитро виконав свій обов’язок перед державою, віддавши найцінніше – своє життя за те, щоб кожен з нас побачив сьогоднішній ранок! Він заслуговує на найвищу державну Нагороду – Герой України (посмертно).
Низький уклін та шана герою! Вічна пам'ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Фенько Євгеній Костянтинович
12 квітня 2024
2.
Зінчук Тетяна Степанівна
27 березня 2024
3.
Руда Ольга Станіславівна
27 березня 2024
4.
Черній Єгор Юрійович
27 березня 2024
5.
Лемех Назар Григорович
27 березня 2024
6.
Данильчук Вероніка Сергіївна
27 березня 2024
7.
Капшученко Марина Вікторівна
27 березня 2024
8.
Івасютіна Надія Іванівна
27 березня 2024
9.
Мартиненко Алла Сергіївна
27 березня 2024
10.
Богдашенко Наталія Вікторівна
27 березня 2024
11.
Старшинова Єлизавета Андріївна
27 березня 2024
12.
Балинець Вікторія Сергіївна
27 березня 2024
13.
Шараєва Тетяна Вікторівна
27 березня 2024
14.
Кравченко Софія Сергіївна
27 березня 2024
15.
Петрущенко Марина Олександрівна
27 березня 2024
16.
Малащук Маргарита Сергіївна
27 березня 2024
17.
Кобзар Вікторія Дмитрівна
27 березня 2024
18.
Воронкова Марина Олексіївна
27 березня 2024
19.
Матвієнко Марина Григорівна
27 березня 2024
20.
Гелич Юлія Вікторівна
27 березня 2024
21.
Колісніченко Катерина Володимирівна
27 березня 2024
22.
Охрім Ірина Миколаївна
27 березня 2024
23.
Козирєва Тетяна Іванівна
27 березня 2024
24.
Гріздак Тетяна Василівна
27 березня 2024
25.
Славко Юлія Вікторівна
27 березня 2024
26.
Побігун Лариса Василівна
27 березня 2024
27.
Мала Ірина Анатоліївна
27 березня 2024
28.
Бахвалова Ольга Олександрівна
27 березня 2024
29.
Черній Олена Павлівна
27 березня 2024
30.
Кава Марія Мирославівна
27 березня 2024