Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту, захиснику нашої країни, воїну-розвіднику "ГУР МО"- Єсипенко Євгенію Володимировичу.
Єсипенко Євгеній народився 28 грудня 1998 року в с.Комарівка, Ніжинського р-ну, Чернігівської обл. в люблячій-багатодітній родині.
До зброї став добровольцем з початком повномаштабного вторгнення росії: до Спецпідрозділу ГУР МО України "Шаман" бат. Пройшов найгарячіші пекельні бої за визволення Бучі, Ірпеня та с. Мощун. Воював за острів Зміїний, пройшов пекло під Бахмутом та багато ще де. Був тяжко поранений, проходив лікування і реабілітацію за кордоном і знову повернувся на бойові позиції до побратимів(які тоді врятували йому життя).
За час служби був нагороджений:
нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (В. Зеленський);
заохочувальною відзнакою медаллю "За бойові заслуги"- (К. Буданов);
медаллю "За поранення"- (О. Резніков);
медаллю"Почесна відзнака"-(К. Буданов);
"За мужність при виконанні спецзавдань"(посмертно)(К. Буданов).
Нажаль, під час виконання чергового бойового завдання Євгеній загинув. Єсипенко Євгеній мужньо та ціною свого життя виконав свій обов'язок свідомого громадянина України.
Йому назавжди залишиться 24...
Справжній побратим, син, брат, чоловік, батько, друг!
До останнього подиху вірив у Перемогу!
У Євгенія залишилися батьки, брат, сестри, племінники, друзі, дружина та малесенька донечка. Ми всі мріємо про те, щоб замість чорної стрічки на світлині нашого Жені, висів орден Героя України!
Герої не вмирають!!! Героям Слава!!!