Пане президент! Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої країни,молодшому лейтинанту , командиру інженерно-саперного взводу,першої окремої танкової Сіверської бригади (1 ОТБр, в/ч А1815, пп В1688) Іваніцькому Івану Васильовичу 27.05.1992р.н. Із перших днів повномасштабного вторгнення Іван не стояв осторонь, добровільно став на захист своєї Батьківщини. Гідно виконував свої обов’язки, ділився знаннями зі своїми побратимами та навчав їх військової справи. За час служби в територіальній обороні не раз доводив свою вірність військовій присязі та державі, сміливо брався за виконання найскладніших завдань, без страху виконував свій обов’язок, був прикладом для решти добровольців. У травні 2022 року отримав бойове поранення під час виконаня бойового завдання , цим самим зберігши життя своїх побратимів . Під час служби йому було присвоєно звання : лейтинант. Брав участь у розмінуванні Гостомеля. Під час бойових дій разом з побратимами боронив цілісність нашої держави та виганяли ворога з населених пунктів поблизу Соледару. Помер , прийшовши з бойового завдання в Зоні Бойових дій ,15 лютого 2023 року. Іван відважно із честю та гідністю виконав свій обов’язок громадянина України патріота, щодо захисту своєї держави. До останнього подиху був вірним своїм побратимам, народу та державі. Він був справедливим, хоробрим, наполегливим, самовідданим, сильним духом. Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре. Хто його знав, говорить, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Іван усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій. Іваніцький Іван Васильович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно). Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!