Роман Яковенко завжди був вірним і відданим сином своєї України, патріотом і націоналістом. Як кадровий офіцер, не міг спокійно спостерігати за військовими подіями, що розгорталися на сході країни та в Криму. Тому в 2014 році пішов добровольцем захищати Україну та відстоювати наше право на волю. Разом з бойовими побратимами-кіборгами у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади боронив від ворога Донецький аеропорт. І після широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну військову службу командир БУАР (батареї управління і артилерійської розвідки, що забезпечує вогневе ураження бронетехніки, артилерії та живої сили ворога) продовжив на східному напрямку фронту Донецької та Луганської області.
Професійна підготовка, військовий досвід, вимогливість до себе і батьківська турбота про своїх підлеглих - ці риси були притаманні комбату Роману Яковенку. За це й поважали його колеги по службі - бойові офіцери, командування, підлеглі. За значний особистий внесок у захист суверенітету та територіальної цілісності України, проявлені мужність, героїзм при забезпеченні виконання складних бойових завдань Роман Сергійович Яковенко Президентом України Володимиром Зеленським був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, «За мужність», відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного "Золотий хрест", а також відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани». Загинув майор Яковенко Роман Сергійович 1 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Новоселідівка Покровського району Донецької області, до останньої хвилини свого життя залишаючись вірним військовій присязі.
Вічна шана і слава Герою.