Я, Звір Христина Петрівна, дружина загиблого захисника України, звертаюся до Вас та прошу присвоїти високе та почесне звання "Герой України" (посмертно) моєму чоловікові, старшому солдату 2-го мінометного взводу мінометної батареї 2 БОП 1-її бригади оперативного призначення Національної Гвардії України Звіру Назару Васильовичу.
Назар народився 25 січня 1988 року у с. Воля-Висоцька Львівської області. У 2007 році був призваний на строкову військову службу. У 2015-2016 роках брав участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Захищаючи східні терени Батьківщини та будучи командиром 1-ої протитанкової артилерійської батареї, показував гідний приклад мужності та самопожертви побратимам, мав непохитну віру у перемогу, за що й отримав відзнаку Президента України “За участь у антитерористичній операції” та нагрудний знак.
Від самого початку повномасштабного російського вторгнення, Назар разом із братом пішли захищати Батьківщину. Побував у пеклі боїв за Куп’янськ, Бахмут, Авдіївку, Стельмахівку. За час служби був нагороджений відзнакою і нагрудним знаком “За доблесну службу”.
Відважний та рішучий воїн, люблячий та уважний син і брат, прекрасний чоловік та чудовий батько, - він жодного разу не пошкодував про свій вибір - захищати рідну землю до останнього подиху.
Навіть надважка втрата - загибель рідного брата у Бахмуті - не зламала Назара: він повернувся на свої позиції до побратимів, де героїчно загинув 5 грудня 2023 року у смт. Стельмахівка Сватівського району Луганської області.
Наші діти - Софія і Соломія - вже знають, що їхній татко - Герой, хоча ще зовсім маленькі. Стоять біля могили Назара друзі, знайомі і односельчани - вони дякують за можливість жити, працювати і чекати довгожданної Перемоги.
Ми усі переконані, що звитяга і честь нашого Героя достойні найвищої державної нагороди - звання "Героя України" (посмертно).
Герої не вмирають!
Героям слава!