№22/215588-еп

Шановний пане Президент, Володимире Олександровичу я Горожанкіна Ганна Федорівна, мати Горожанкіна Сергія Вікторовича загиблого військовослужбовця в/ч 1910 95 ОДШБ звертаюся до вас з проханням розглянути петицію про надання Почесного звання Героя України моєму Синочку (посмертно)

Автор (ініціатор): Горожанкіна Ганна Федорівна
Дата оприлюднення: 10 січня 2024
Горожанкін Сергій Вікторович 26.05.2002 р.н. Народився в с.Рунівщина на Полтавщині.Після закінчення Рунівщинської ЗОШ навчався в Полтавському коледжі Управління Економіки і Права та
вищому професійному технічному училищі ім. О.Бірюзова.
В свої 19 років пішов служити до армії.Службу проходив Сергій в 95 ОДШБ м.Житомир.
В серпні 2021 р. прослуживши три місяці підписав контракт з 95 ОДШБ призначений водієм десантно- штурмового батальону десантно-штурмової роти м.Житомира із осені пішов захищати Батьківщину на лінію фронту 3 рота 3 взвод 13 окремого десантнo - штурмового батальйону 95 ДШБ в/ч А1910.

В період з 31.10.2021 р по 23.02.22р брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони,відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій і Луганській областях, безпосередньо в районах смт. Нью-Йорк.

З початку повномасштабного вторгнення російської федерації (24.02.22р.) з честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні. Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, він віддав своє, не шкодуючи. Він пожертвував собою заради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а й свободу всієї Європи та всіх людей вільного світу. У воїна залишились мати,батько та неповнолітній брат, ми більше ніколи не почуємо рідного голосу та ніколи не побачимо його світлого обличчя...
Війна забрала життя Сергійка від нас назавжди…лишилися спогади і вічні монологи з портретами Синочка, які омиті моїми слізьми... Загинув Синочок 12.03.2002 поблизу с.Кам'янка, Ізюмського р-н, Харківської обл., це був останній його бій, де він героїчно захищав нашу державу у самому пеклі подій.
Село Кам'янка – це дорога смерті. Смерті наших Героїв, наших чоловіків, синів та батьків.
Кожен, хто був там заслуговує на звання Героя України!
Славетними Героями 95 ОДШБ було змінено хід війни 2022 року. Вони стали щитом для всієї України, обороняючи трасу,"Ізюм-Слов'янськ".

Сергій відважно виконав свій обов'язок громадянина України. Завжди був вірним своїм побратимам та державі. Перебуваючи у зонах бойових дій, ніколи не скаржився, що йому важко, завжди всіх підтримував, переконуючи, що все буде добре.
Побратими і керівництво Сергія говорили про нього найкращі слова: надійний друг, хоробрий молодий воїн,якому тільки виповнилося 19 років, відповідальний, сміливий, завжди всім допомагав та тримав бойовий дух товаришів.Ніколи не ховався за спинами своїх побратимів,не шукав легких стежок чи зручних позицій. Був там, де був найбільше потрібний і корисний.

Зараз пишеться нова, дуже болюча, сторінка визволення нашої країни, невід’ємною частиною якої є збереження пам’яті про тих, хто захищав усіх нас. Про пекельні бої у Кам'янці 2022 року ще напишуть книги історики для майбутніх поколінь українців та всього людства.
Лише після деокупації Кам'янки стало можливим повернути тіла Героїв побратимів...

Для того, щоб навіки закріпити ім’я свого Синочка в історії визвольної війни України, для майбутніх поколінь,бо власних дітей у Сергія не має ,не встиг облаштувати родинне гніздо,я звернулася до Вас розглянути питання про присвоєння найвищої державної нагороди, яка за своєю суттю є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у захисті Вітчизни.

Як зазначено у ст. 6 Закону України «Про державні Нагороди України» - звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку. За
проявлений героїзм та подвиги під час захисту Батьківщини.

Я, вважаю, що мій син заслуговує звання Герой України, з огляду на ті зусилля, які він віддав боронячи нашу державу.

Хотілося, щоб ім'я молодого воїна було увіковічнене в історії нашої країни, а його вчинок слугував гідним прикладом людяності і відваги для інших, адже порятунок людини ціною власного життя - це найвища заслуга як перед Богом, так і державою!
Прошу вшанувати пам'ять мого Синочка- Горожанкіна Сергія Вікторовича найвищою державною нагородою Герой України (посмертно) із врученням ордена “Золота Зірка”
Вічна пам'ять та шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім ,хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Свириденко Оксана Анатоліївна
07 березня 2024
2.
Наконечна Наталія Володимирівна
07 березня 2024
3.
Кузьменко Оксана Миколаївна
07 березня 2024
4.
Слизькоух Людмила Григорівна
07 березня 2024
5.
Курінна Яна Юріївна
07 березня 2024
6.
Колпаковська Олександра Максимівна
07 березня 2024
7.
Камінська Таїса Леонідівна
07 березня 2024
8.
Куниця Олена В'ячеславівна
07 березня 2024
9.
Бурса Тетяна Володимирівна
07 березня 2024
10.
Шафар Людмила Миколаївна
07 березня 2024
11.
Максимюк Наталія Миколаївна
07 березня 2024
12.
Троценко Марина Володимирівна
07 березня 2024
13.
Харів Тарас Михайлович
07 березня 2024
14.
Хілуха Мирослава Ярославівна
07 березня 2024
15.
Костишина Майя Сергіївна
07 березня 2024
16.
Теслик Тетяна Федорівна
07 березня 2024
17.
Лагно Василина Петрівна
07 березня 2024
18.
Цимбала Катерина Ярославівна
07 березня 2024
19.
Єлісєєва Світлана Олексіївна
07 березня 2024
20.
Фурсяк Тамара Богданівна
07 березня 2024
21.
Мосійчук Тетяна Миколаївна
07 березня 2024
22.
Балюк Надія Іванівна
07 березня 2024
23.
Мерщій Вікторія Валеріївна
07 березня 2024
24.
Телембій Марія Тарасівна
07 березня 2024
25.
Обіход Алла Петрівна
07 березня 2024
26.
Леснікова Світлана Борисівна
07 березня 2024
27.
Лук'янюк Галина Віталіївна
07 березня 2024
28.
Кузан Христина Романівна
07 березня 2024
29.
Стрюкова Ірина Ігорівна
07 березня 2024
30.
Ясній Ольга Михайлівна
07 березня 2024
25406
голосів з 25000
необхідних
Статус: На розгляді
Збір підписів завершено