Шановний пане Президенте, Володимире Олександровичу!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України»(посмертно) військовослужбовцю Зброїних сил України Якименко Руслану Миколайовичу, народився 3 червня 1976 року в селі Паранине Ємільчинського району в сім’ї вчителя. У 1991 році хлопчина закінчив Паранинську 8-річну школу та вступив до Київського ПТУ на спеціальність електрик-електрозварювальник. Після отримання диплому працював на різних робітничих спеціальностях у Ємільчинському Держлісгоспі.
У 2004 році разом з сім’єю переїхав жити в село Кмитів. Працював на об’єктах каменеобробки. Деякий час працював кочегаром у школі.
Після повномаштабного вторгнення росії в Україну з першого дня вступив добровольцем у 115-ту окрему механізовану бригаду ТРО, 141-батальйону 3- роти військової частини А7307, та став солдат-кулеметник. Отримав позивний Єгер. Спочатку в складі цієї бригади охороняв північні кордони України. За наказом командування відбув на Бахмутський напрямок. В одному з перших боїв загинув. В с. Іванівське Бахмутського району, Донецької обл. Був батьком з великої літери.Руслан все віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє житття, маючи стільки планів та не здійснених мрій покинучи дружину, двох дітей, та внука. Справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України(посмертно). Уклін та шана Герою. Вічна пам’ять. Слава Україні!