Шановний Володимир Олександрович!
До вас звертається сестра загиблого воїна Мируна Олександра Олександровича(Student), солдата 124 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Який загинув 17.11.2023 року від осколкового проникаючого поранення голови з ушкодженням головного мозку, під час виконання бойового завдання,здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації, у результаті артилерійського обстрілу противником на лівому березі р.Дніпро, поблизу міста Херсон.
Пане президент, прошу Вас присвоїти моєму брату звання Герой України (ПОСМЕРТНО)!
У Олександра залишилася мама, дружина, неповнолітня донечка, сестра та племінниці. Я пишаюся своїм рідним братом, мама-сином, дружина-чоловіком, донечка-батьком, племінниці своїм дядьком-Героєм!
Рідні,знайомі,побратими та безліч друзів про Олександра говорять, що був щирим, відвертим, справедливим, комунікабельним та працьовитою людиною!
Сашко віддав найцінніше у боротьбі з ворогом-своє життя! В свої 36 років мав ще багато планів та мрій, яким не судилося збутися(.
СЛАВА ЗСУ!СЛАВА УКРАЇНІ!ГЕРОЯМ СЛАВА!СЛАВА НАЦІЇ!