Присвоєння звання Героя України (посмертно)

Шановний пане Президенте!

Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту, хороброму захиснику нашої Батьківщини, оператору – дольномірнику взводу протитанкових ракетних комплексів стрілецького батальйону, солдату (військової частини А3283) Кулішову Володимиру Олександровичу (25.04.1986 р.н.).

Володимир добровільно з перших днів війни (1 березня 2022 року ) пішов боронити країну. Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави.
Загинув Кулішов Володимир Олександрович 6 грудня 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу населенного пункту Часів Яр Донецької області. Під час ворожого артилерійського обстрілу отримав поранення несумісні з життям. Вибух ворожого снаряду обірвав життя героя…Йому навіки залишиться 37.

В 2014 році пішов боронити нашу країну у лавах НГУ на Донецькому напрямку в м. Рубіжне.
Володимир закінчив Металургійну академію. Планував мирне життя. Був люблячим сином, батьком та чоловіком. Але не зміг стояти осторонь захисту Батьківщини. Тому у березні 2022 року знову вступив до лав ЗСУ у складі 17 танкової бригади оператором ВПТКР.

Повномасштабне вторгнення Герой зустрів в Херсонській області і з перших хвилин війни приймав активну участь у бойових діях. Після звільнення м. Херсон та м. Береслав був відправлений на донецький напрямок н.п. Красна Гора.

Перебуваючи завжди у зонах активних бойових дій виконував бойові завдання.
27.12.22 року отримав вогнепальне кульове поранення лівого плеча та контузію. Але це не зупиняло його повертатися знову до своїх побратимів.

13 липня 2023 року під час ведення бойових дій в наслідок ворожого обстрілу в районі н.п. Хромове Донецької області отримав вогнепальне осколкове поранення живота та контузію. І вже після лікування знову повернувся до побратимів. Він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.

Він люто ненавидів ворогів і не знав страху перед ними, будь якої миті готовий був виконати наказ і поділитися з побратимами останнім. Хто був з ним знайомим говорили, що такі люди, як він – зустрічаються вкрай рідко. Ризикуючи собою, неодноразово рятував життя побратимів.

Я пишаюсь своїм чоловіком, а сини – своїм батьком – Героєм. Батьком з великої літери. Володимир усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав найцінніше, що в нього було - своє життя, маючи двох діток, дружину, та ще стільки планів і нездійснених мрій.

Пане Президент, від імені родини, друзів, побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату
Кулішову Володимиру Олександровичу.

Ця петиція лише мала частина того, що можна було б сказати про мого чоловіка. Просимо вшанувати пам'ять нашого Героя, який віддав за свободу та незалежність нашої Батьківщини найцінніше – своє життя!!!

Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!