Шановний пане Президенте! Прошу присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) курсанту 4-го курсу НАВС, бойовому медику штурмового полку «Сафарі» НПУ, БАНУЛУ КИРИЛУ АНАТОЛІЙОВИЧУ 07.05.2003 р.н., який 18.11.2023 року героїчно загинув на полі бою поблизу н.п.Курдюмівка, захищаючи Україну, ціною власного життя.

Кирилу з позивним «Марк» було 20 років, він був студентом Національної академії внутрішніх справ м. Київ. Вступив у такий заклад, бо дуже хотів змінити щось на краще в державі. У січні 2023 року, навчаючись на третьому курсі академії, перевівся на заочну форму навчання, пішов працювати патрульним у Хорошівський відділок поліції №4 Житомирської обл. Але Кирило прагнув стати на захист України безпосередньо на полі бою, тому у березні він став добровольцем штурмової бригади Гвардії Наступу «Лють» Національної поліції Міністерства внутрішніх справ України у складі полку «Сафарі». Він довго обирав спеціалізацію і вирішив рятувати життя, тому пройшов сертифікацію медика з відзнакою.
Він служив на посаді бойового медика, мав звання "молодший сержант", постійно навчався та здобував практичні навички, мав великий потенціал та неабиякі здібності. Кирило з дитинства виховувався в патріотичному дусі, тому що батько, Анатолій, був учасником АТО в 2014 році у складі 95-ї десантно-штурмової бригади. Пройшов Слов’янськ, гору Карачун, інші гарячі бойові точки війни. Також і з початком повномасштабного вторгнення стояв у лавах ТрО, а пізніше у складі 30-ї окремої механізованої бригади служив сержантом протитанкового взводу. Для Кирила батько був взірцем мужності і честі, він з дитинства виховував патріотичний дух у сина та людяність, відданість своїй справі.
Слова безпосереднього начальника по службі, старшого сержанта, заступника командира взводу
Юрія Корнійчука про «Марка»: «Кирило був найхоробрішим воїном у взводі. Служив взводним
медиком. Постійно був на бойових виходах. Коли щось найскладніше й найнебезпечніше треба
виконати – Кирило завжди був першим, таких бійців, які в 20-річному віці були б настільки
безстрашними й відповідальними, як Кирило, дуже мало».
18 листопада 2023 року Кирило з побратимами стояли на позиціях біля с.Курдюмівка, на
Бахмутському напрямку; ворог почав масовий обстріл, почувши крики пораненого бійця, він відразу побіг на допомогу, адже розумів, що кожна хвилина дорога. Загинув на місці від скинутого снаряду з FPV-дрона, отримавши травми, несумісні з життям.
Кирило неодноразово ризикував собою, рятуючи інших. Починаючи з серпня, врятував життя багатьом людям, надавши першу невідкладну медичну допомогу та виносячи важкопоранених бійців з позицій (іноді доводилось тягнути декілька кілометрів), згодом допомагав зі збором на лікування. За термін перебування на фронті, отримав декілька контузій, різного ступеня важкості.
Завжди викладався на повну та робив усе можливе, аби допомогти своїй бригаді. Постійно розвивався та вдосконалював навички з тактичної медицини.
Своїми вчинками та відданістю державі, Кирило довів, що заслуговує на звання Герой України.

Враховуючи вищесказане, просимо присвоїти Кирилу звання Героя України(посмертно).
Навіки в строю! Сила і честь!
Вічна пам’ять всім, хто віддав своє життя за наше світле майбутнє.