Про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України старшому солдату Рудиченку Денису Олександровичу

Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Рудиченку Денису Олександровичу 10.12.1990 р.н., уродженцю м. Суми, Сумської області, старшому солдату, командиру 1 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів вогневої підтримки військової частини А1736, який загинув 31 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання неподалік н.п. м. Лиман Перший, Куп'янського району, Харківської області.

З квітня 2022 року записався добровольцем до лав Збройних Сил України, а з червня місяця 2022 року був призваний на службу під час загальної мобілізації.

Протягом військової служби Рудиченко Денис Олександрович зарекомендував себе дисциплінованим, ініціативним та відповідальним солдатом. Був прикладом відданості військовій службі, народові України та справі Української державності. На займаній посаді вирізнявся виключною старанністю та сумлінним ставленням до виконання службових обов'язків.

За проявлену особисту мужність, стійкість та рішучість при виконанні військового обов'язку нагороджений грамотою командира військової частини А 4534.

Постійно проявляв ініціативу у ситуаціях з ризиком для життя, знаходив нестандартні підходи до виконання завдань на бойових позиціях. Неодноразово проявляв рішучість, та спроможність виконувати поставлені завдання в надскладних умовах, пов’язаних з ризиком для життя.

Так, з 30.06.2023 Рудиченко Денис Олександрович, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в с. Богданівка та с. Хромове Донецької області.


Постійно був готовий до виконання бойових завдань. Серед побратимів та військового керівництва користувався заслуженою повагою.

Ніколи не проявляв слабкість, не скаржився на умови служби, силою власного духу мотивував потратимів, завжди був відданим другом та товаришем до якого завжди зверталися у важку хвилину за порадою, допомогою та авторитетною думкою.

Зі слів побратимів, він був справжнім командиром. Чесним, відданим та завзятим. Військове керівництво належно оцінювало роботу та результативність Рудиченка Дениса, тому з метою здобуття тактичного, оперативного та стратегічного досвіду в жовтні місяці було підготовлено пакет документів про направлення Рудиченка Дениса на проходження навчання для подальшого присвоєння офіцерського звання.

Неподалік н.п. м. Лиман Перший, Куп'янського району, Харківської області, під час ворожого артилерійського та мінометного обстрілів із боку російської федерації, Рудиченко Денис самовіданно та ціною власного життя, до останнього свого подиху, вів вогневий бій по бойовим позиціям російських загарбників.

Жервуючи усім та захищаючи найцінніше, що було в Дениса: життя, сім'я, свобода - внаслідок осколкових поранень несумісних із життям, серце єдиного сина, брата, люблячого чоловіка та батька перестало битися.

Для сім'ї, батьків, друзів, побратимів, колег він назавжди залишиться Героєм, який ціною власного життя став на захист нашої держави.

За особисті заслуги у забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтримці високої бойової готовності військ, зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав і свобод громадян, зразкове виконання військового та службового обов'язку, виявлені при цьому честь і доблесть в умовах, пов’язаних з ризиком для життя старший солдат, командир 1 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів вогневої підтримки військової частини А1736 Рудиченко Денис Олександрович гідний нагородження найвищою державною нагородою України – почесним званням Герой України (посмертно).

Просимо пане Президент від сім‘ї, дружини, сина та побратимів, надати звання Героя України, він дійсно заслужив звання Героя України.