Шановний пане президент! Прошу Вас, розглянути петицію "Про присвоєння почесного звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно)" військовослужбовця Кубарича Петра Івановича. 79 ДШВ Головний сержант,командир 1 відділення інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону військової частини А0224,військовослужбовець військової служби за мобілізацією молодший сержант,який загинув 30 липня 2023року під час виконання бойового завдання в районі н.п.Красногорівка Донецької області. Приймав безпосередньо участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України,захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Кубарич Петро Іванович народився 13.02.1988 року. Петро Кубарич народився у селі Вишневе, здобув освіту у місцевій Білківській школі, де він виріс і став справжнім прикладом сили духу та патріотизму для оточуючих. Був чудовим сином та батьком двох дітей.Петру Івановичу Кубаричу було лише 35 років. На захист рідної України він свідомо став у 2022 році після звільнення рідного села з окупації, бо лють і ненависть до загарбників переповнювала його серце. Коли російські військові окупували Білківську громаду, Петро Іванович перебував у рідному селі Вишневе. З перших днів окупації він активно протидіяв ворогу й допомагав вижити людям. Наражаючись на небезпеку, в окупованому селі він розносив хліб односельцям, допомагав стареньким людям, а їх більшість у Вишневому. Також Петро Іванович збирав інформацію про розташування російської військової техніки та вів іншу партизанську діяльність.
Життя справжнього патріота, надзвичайної і світлої людини, воїна, який сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявив стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі, обірвалося 30 липня 2023 року. Під час під час виконання бойового він отримав поранення, несумісні з життям.... Тростянецька громада втратила втратила одного з найдостойніших своїх мешканців, мати втратила сина, а маленькі діти – хлопчик і дівчинка, назавжди втратили рідного тата...