Ткаліч Владислав Ігорович родом з Чернігівщини. Проживав з дружиною та сином у м. Бориспіль. Отримав вищу освіту за напрямком геодезії та землевпорядкування. 12 років життя Владислав присвятив роботі в цивільній авіації України. Працював провідним інженером аеронавігаційної інформації у державному підприємстві "Украерорух".
24 лютого 2022 року під час повномасштабного вторгнення Владислав добровольцем пішов на фронт захищати Україну, боротись за її свободу від окупанта. Гідно, пліч-о-пліч з побратимами, відбивав атаки ворога на Харківщині та Донеччині. Неодноразово йшов на бойові завдання, рятуючи життя або витягаючи тіла загиблих воїнів з поля бою. Останні 3 бойові завдання виконував, будучи у нездоровому стані, після контузій та з численними пораненнями, які вважав незначними.
24 жовтня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на передових позиціях у Донецькій області бойовий медик, молодший сержант ТКАЛІЧ Владислав Ігорович отримав тяжкі поранення, що були не сумісні з життям. 01 листопада Владислав помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І. Мечникова.
Нагороджений відзнаками:
«За оборону Батьківщини», військова частина А7303
«Захистимо свій дім, захистимо Україну», 114 ОБрТрО.
Поданий на 2 державні нагороди, одна з них посмертно.
Воїн віддав своє життя за кожного з нас, за можливість вчитися, працювати,жити.
Відповідальний, сміливий, товариський, чуйний, справжній чоловік, батько, син, друг, який ніколи не відмовляв у допомозі, патріот своєї країни. Ткаліч Владислав Ігорович - справжній Герой, що навіки лишиться у пам'яті всіх, хто його знав. Вічна пам'ять!!