Шановний пане Президенте та голово комісії!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя
України та вручення Ордера Золота Зірка (посмертно), батьку, брату, чоловіку,
військовослужбовцю Збройних Сил України, молодшому лейтенанту,
заступнику командира 1-ї аеромобільної роти з морально-психологічного
забезпечення військової частини А0224, 79-ї бригади ДШВ - ПАВЛІНУ
ОЛЕКСАНДРУ МИХАЙЛОВИЧУ (позивний "Штурман") 08.07.1980 р.н.,
уродженцю с. Перельоти Одеської обл., який героїчно загинув 26 червня 2023
року, в районі с. Красногорівка, Донецької обл., яка була окупована ще з 2014
року та звільнена у 2023 році.
Починаючи з 2014 року, ПАВЛІН ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ,
повернувшись з відрядження, звернувся до військкомату м. Одеса, де
проживав з 2012р., бажаючи призиватися на військову службу та піти в АТО,
захищати суверенітет та територіальну цілісність України від агресора, але
йому було відмовлено, через відсутність строкової служби та військового
досвіду. Але він не здався, записавшись в ТРО при частині м. Одеса, де
проходив службу, ходив на збори, їздив на військові полігони та заходи,
читаючи сучасні книжки, здобував військовий досвід та знання, а згодом
прийняв присягу на вірність Українському народові. Усе це він робив у
вільний від основної роботи час, коли був дома після рейсу на суднах
торговельного флоту.
Проживаючи з сім'єю в орендованому житлі, він займався
волонтерською діяльністю: відвідував волонтерські заходи, допомагав
військовослужбовцям, які отримували поранення в зоні АТО, привозив з-за
кордону за свої кошти бронежилети та каски, медичні аптечки.
Маючи дві вищих освіти бакалавра та одну технічну, вирішує вступити
до Військової академії (м. Одеса) на заочну форму навчання, за фахом: офіцер
запасу. За пів року до повномасштабного вторгнення російського агресора в
Україну, закінчує навчання з отриманням офіцерського звання «Молодший
лейтенант».
22 лютого 2022 року ПАВЛІН ОЛЕКСАНД МИХАЙЛОВИЧ підписує
новий контракт і вилітає на роботу за кордон до місця перебування судна.
Там, дізнавшись про повномасштабне вторгнення, вирішує повернутись
і стати на захист Батьківщини. Майже два місяці він боровся з компанією про
розірвання контракту і заміни. Кинувши все та повернувшись до України у
перший же день пішов до військкомату, де його і призвали 06.05.2023р., та
направили до військової частини А0224 м. Миколаїв - 79-та Окрема ДесантноШтурмова бригада, на посаду заступника командира роти з моральнопсихологічного забезпечення.
Звідти він був направлений на навчання у м. Житомир, де успішно
засвоював військові дисципліни та допомагав побратимам у навчанні
знищення ворога при захисті нашої держави. Після навчання він був
відправлений на схід.
На початку це був Лиман, Слов'янськ, Маяки. Молодший лейтенант
Олександр ПАВЛІН проявив мужність, сміливість і рішучість при звільнені
населених пунктів Донецької області та захисті своєї держави. Один із перших
перейшов річку "Сіверський Донецьк" на початку серпня 2022 р. та тиждень
знаходився на ворожій території, ризикуючи своїм життям шукав позиції для
подальшого наступу при звільнені території. Після звільнення деяких
територій, їх бригаду перекидають в населений пункт Мар'янка, яка частково
була зайнята ворогом, який безперервно обстрілював позиції бригади та мирні
помешкання. Даючи відсіч ворогу та стримуючи його, під час обстрілу позиції
з 24-го на 25-е серпня 2022 року, Олександр, почувши, що є поранені підлеглі
побратими, рятував їх, виводячи з позицій. Рятуючи одного з побратимів
отримав важке поранення, наступивши на міну "лєпєсток", яка завдала шкоди
правій стопі.
Молодший лейтенант ПАВЛІН Олександр Михайлович був вивезений з
території бойових дій до м. Дніпра, для надання термінової медичної
допомоги, після чого був відправлений до м. Львова. Де йому намагалися
зберегти стопу і мали надію на встановлення імплантату, а він не міг
дочекатись коли повернеться до своїх побратимів.
Після великої кількості операцій, було прийнято рішення відправити
його на лікування за кордон. Прибувши у Нідерланди, при обстежені виявили
інфекцію в кістці, яка зумовила ампутацію нижньої кінцівки правої ноги з
подальшим протезуванням.
Лікуючись і перебуваючи на реабілітації, він не втрачав часу, робив
добрі справи, допомагав волонтерам, знайомився з новими людьми, які йому
шукали авто, щоб було легше знову повернутись у стрій. Давав інтерв'ю
місцевим ЗМІ, розповідаючи про свою незалежну Україну, про героїчні
вчинки простих людей, про сильний та вільний народ.
Після протезування та реабілітації, повертаючись в Україну, привіз з
собою багато гуманітарної допомоги.
Не відпочивши після проходження ВЛК у м. Львів, він вирушає у свою
військову частину, де пише рапорт про подальше проходження служби і
відправляється до місця знаходження розташування штабу свого підрозділу у
Донецькій області на ту ж саму посаду.
Побратими радісно зустріли "Штурмана", який знайшов у собі сили і
мужність повернутися до строю. Але, на жаль, виконуючи завдання, після
звільнення м. Красногорівка він потрапив під обстріл дрону, отримавши не
сумісні з життям поранення. Так героїчно загинув в ході виконання бойових
завдань 26 червня 2023 р. в Донецькій області в районі м. Красногорівка
молодший лейтенант ПАВЛІН Олександр Михайлович.
Він пішов із життя як Герой України, який не зважаючи на тяжку долю,
тяжкі перепони і важке поранення до останнього подиху захищав Україну та
суверенітет нашої країни, віддавши за це - своє життя.
У нього залишилась дружина та двоє синів, за ради їх майбутнього та
свободи рідної землі він боровся з заклятим ворогом.
Побратими говорять, що не зустрічали ще таких людей як Олександр
ПАВЛІН, вони готові були йти з ним на будь-яке завдання.
Тому, переконливо прошу Вас пане Президенте та голово комісії про
присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) ПАВЛІНУ
Олександру Михайловичу.
Слава Україні - Героям Слава!
Герої не вмирають !