Звернення щодо нагородження заслуженим та почесним орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно) сміливого воїна добровольця 12-ї бригади ССО Азов НГУ Бая Сергія Вікторовича (зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 1-го взводу спеціального призначення, 2-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах), 6-го батальйону спеціального призначення) 2004 р.н. Позивний Neo.

Слава Україні!
Пане президенте, від імені нашої родини та побратимів мого брата Бая Сергія Вікторовича, звертаюсь до Вас з проханням розглянути цю петицію та нагородити його заслуженим орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
Сергій народився 16.07.2004р. на Тернопільщині.

Навчаючись на останньому курсі Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, у віці 18 років, він прийняв тверде рішення негайно стати на захист Батьківщини. І з 13 березня 2023 року проходив вишкіл в 12-й бригаді Азов, так і не закінчивши коледж.

В середині липня юний воїн вже отримав бойове хрещення на Запорізькому напрямку.
А з другої половини серпня його підрозділ приступив до виконання бойових завдань на території Серебрянського заповідника Луганської області.
25 серпня Сергій був поранений, але, як тільки його стан трохи покращився, повернувся на фронт, бо завжди казав: "Я там потрібніший... Хто, як не я? В якій країні буду жити я і мої діти, якщо я нічого не зроблю?" Та виявилось, що не для себе, а для кожного з нас він захищав найцінніше - Незалежність та демократичні цінності України, право на життя, свободу та гідність свого народу.

27 жовтня 2023 року в селі Червона Діброва Луганської області під час артилерійського обстрілу, закривши собою побратима, Сергій отримав травми несумісні з життям, тим самим врятував життя побратима.

В запеклих боях хоробрий Захисник проявив мужність, сміливість, професіоналізм, стійкість та героїзм.
На момент загибелі, у свої 19 років, мій брат вже виконував обов'язки командира відділення і готувався Наказ на встановлення його офіційно на посаду командира відділення і присвоєння звання молодшого сержанта (за словами побратимів). Але не судилось.
Ще під час навчань Сергій дивував усіх винятковою наполегливістю, сміливістю, гострим розумом, вимогливість до себе, відповідальним ставленням до своїх обов'язків, лідерськими якостями та високим бойовим духом.
Зі слів побратимів в Neo не було страху, він любив військову справу, літав, навіть, коли всі відпочивали. Всі знали, що на нього можна покластися, що за ним можна і потрібно йти.

Ми втратили люблячого сина, турботливого брата, надійного побратима, а Україна сильного, професійного воїна. Для нас мій брат вже Герой, що пішов за покликом серця і присвятив все своє коротке повнолітнє життя інтересам рідної Землі, з честю та гідністю нищив російських окупантів до останнього подиху. Йому навіки 19.

Просимо вшанувати пам'ять молодого патріота, добровольця Бая Сергія Вікторовича почесною нагородою орденом "За мужність"
ІІІ ступеня (посмертно).

Слава Україні! Героям слава!