Шановний пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію «При присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)» , моєму батькові Краснікову Сергію Михайловичу, солдату -оператору механізованої роти в\ч А 7400 127 бригади 227 батальйону, який загинув 12 травня 2023 року в с.Оріхово Бахмутського району Донецької області , виявивши стійкість і мужність, під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України.
Мій батько Красніков Сергій народився 16 березня 1986 року в Харківській області село Уди, що на Золочівщині.
Він був спокійною, доброю та товариською людиною, був дбайливим батьком своїх п`ятьох дітей та люблячим чоловіком. Ті люди , які особисто знали мого батька говорили про нього, що такі люди зустрічаються в край рідко.
З 10 березня 2022 року він став на захист нашої держави і ніс героїчно свій обов`язок в Харківському ТРО 127 бригади 227 батальйону. Разом зі своїми побратимами звільняли Харків, потім несли службу у населеному пункті Козача Лопань, де отримав своє перше важке поранення 15 червня 2022 року, після якого він пройшов реабілітацію та його звільнили, але зі словами « Хто як не я захистить свою родину» знову вступив на військову службу. І вже разом зі своєю бригадою відправився захищати кордини країни в с. Оріхове Бахмутського району Донецької області, де і загинув 12 травня 2023 року.
12 травня в день своєї загибелі наша родина отримала його нагороди, а саме медалі «За мужність» ІІІ ступеня та «За зразкову службу» , але особисто побачити ці нагороди мій батько так і не зміг.
Нашому татусю назавжди 37…Його мрія вести доньок під вінець так ніколи і не здійсниться. Він був не просто люблячим батьком п`ятьох дітей та чоловіком, а й надійною опорою та підтримкою родини.
Тому я донька Сергія Краснікова та мої три брати і сестра, просимо Вас, пане Президенте, присвоїти нашому батькові, Краснікову Сергію Михайловичу, який віддав своє життя за вільне майбутнє кожного українця звання Героя України (посмертно).