Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) захиснику нашої Батьківщини Лук’яненку Юрію Миколайовичу.

Шановний пане Президенте!
Просимо вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди – почесного звання «Герой України» (посмертно) – відважному патріоту, хороброму захиснику нашої держави, військовослужбовцю Збройних Сил України, Лук’яненку Юрію Миколайовичу, 1987 року народження, уродженцю с. Березоточа Лубенського району Полтавської області.
Під час повномасштабного вторгнення російських загарбників Юрій, маючи військовий досвід, який отримав ще у 2014–2016 рр., коли брав учать в антитерористичній операції із захисту Батьківщини, вступив до лав Збройних Сил України.
У складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» він був направлений спочатку на оборону Харківської області, а потім – на схід України. Завдяки здобутим військовим навичкам в АТО завжди знаходився на найближчих позиціях до ворога.
Юрій уміло використовував особистий досвід ведення бою всіма видами стрілецької зброї. А головне – завжди передавав свої знання побратимам, які тільки приходили на позицію.
Під час оборони м. Соледар у серпні 2022 року отримав осколкове поранення спини, осколок зайшов між бронежилетом та утворив рану довжиною 15 см, глибиною 5 см, дивом не зачепивши хребет. Але через місяць Юрій був уже в строю та виконував бойові завдання.
Так, обороняючи м. Соледар, відділення Юрія відбило атаку близько 25 окупантів, але в ході бойового зіткнення був поранений його побратим. Без жодних вагань Юрій під шквальним ворожим вогнем допоміг його евакуювати. Одразу повернувшись на поле бою, продовжив знищувати ворога та захопив багато трофейної зброї. І якщо треба було евакуювати поранених бійців з інших позицій, Юрій завжди був першим серед тих, хто приходив на допомогу. Був нагороджений відзнакою «Захисник Соледара».
У січні 2023 року загін Юрія було переміщено у м. Бахмут, де вони зайняли оборону вздовж лінії фронту. Під час обстеження довколишньої території було виявлено слабкі місця в обороні. Юрій сприяв їх усуненню та допоміг наладити зв'язок із сусідніми позиціями. А вже під час ведення чергового бою він отримав поранення та контузію і був евакуйований до шпиталю. Нагороджений медаллю «Захисника Батьківщини» та відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
10 вересня 2023 року, виконуючи чергове бойове завдання із захисту території України, поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, виявивши мужність та героїзм, Лук’яненко Юрій Миколайович загинув.
Юрій завжди був відповідальним і сумлінним, стриманим і тактовним. Із честю та гідністю виконував свій обов‘язок громадянина України, щодо захисту своєї держави. Мав велику людяність і був справжнім патріотом України. Боровся за Україну! Загинув заради України!
Шановний пане Президенте, просимо Вас, вшанувати пам‘ять нашого захисника Лук’яненка Юрія Миколайовича та присвоїти йому почесне звання «Герой України» (посмертно).
Вічна слава, пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за наше мирне небо!
Слава Україні!