Я, Сенчук Галина Василівна, мати полеглого героя Сенчука Вадима Леонідовича (27.04.1980 р.н.), бійця 33-ї окремої механізованої бригади. Звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму синові звання "Героя України" посмертно. Він без вагань став на захист Батьківщини. Після проходження бойової підготовки у військовій частині А 4447, був направлений у зону бойових дій. Вадим без страху, не шкодуючи себе, брав участь у контрнаступі та проявив справжню мужність і відвагу у боях на Запорізькому напрямку. Він був сміливим, надійним, чесним та відповідальним, мав повагу серед побратимів.
Біля села Новоданилівка, під час виконання бойового завдання, штурмуючи міцно укріплені позиції ворога, потрапив під мінометний обстріл та отримав важкі поранення.
Після цього настала важка 97-денна боротьба за життя у лікарнях Запоріжжя, Дніпра, Києва та Львова. Незважаючи на важкі травми, Вадим завжди залишався оптимістом і підтримував своїх побратимів навіть у стінах лікарень. Він вірив, що після лікування продовжить боротьбу за свободу нашої держави в тилу. На жаль, організм нашого героя не витримав. Він віддав життя за Незалежну Україну та з честю виконав свій обов'язок, ставши на захист своєї держави. Подвиг його заслуговує на вшанування та відзнаку.
Тому ми просимо Вас гідно вшанувати пам'ять нашого воїна та присвоїти йому звання "Герой України" посмертно.