Шановний пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) військовослужбовця в/ч А7289 2 стрілецької роти молодшого сержанта Ліпіліна Олександра Євгенійовича. Який став на захист своєї країни 24 травня 2022 року і який героїчно загинув 9 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Ступочки Бахмутського району Донецької області. Завжди спокійний і стриманий не дивлячись на труднощі які ставали перед ним. З гідністю ніс свою варту до кінця і вірив, що перемога обов'язково буде за нами!
З початку служби Олександр зарекомендував себе, як відповідальний, мужній та вірний солдат, він був відданим і принциповим чоловіком, який завжди ставив справедливість та правду на перше місце. Відкритий та щирий, завжди готовий допомогти своїм побратимам, як на полі бою, так і за його лаштунками.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр хотів бути корисним для суспільства, для держави. Тому 24 травня 2022 року став на захист України. Сміливий і завжди з посмішкою, він гідно обороняв наш з вами спокій спочатку у Харківській області Куп'янського району, постійно переїжджаючи з місця на місце. І через 7 місяців служби татко відправився тримати опір клятим окупантам у Бахмутському районі Донецької області.
9 лютого 2023 року серце мого любого тата зупинилось назавжди. Страшна звістка яка зупинила час і розірвала мене та мого брата, усіх родичів на шматки. Біль не вщухає і досі, неможливо забути той біль. Для усіх нас він назавжди залишиться Героєм. Люблячий син, мудрий батько, гарний чоловік, вірний та надійний друг, брат, кум, однокласник. Мужній та хоробрий воїн, який не злякався і вистояв до останнього подиху.
"Саша для мене був більше ніж побратим"- сказав мені один з його товаришів, і це не єдине таке висловлювання в його бік. Усі до останнього хто знали Олександра згадують про нього тільки добрими словами, а інакше і не виходить, бо він був найкращим.
Олександр любив свою країну, він загинув заради мирного неба та щасливого майбутнього нашої держави. Саме тому прошу Вас, пане Президенте присвоїти моєму батьку Ліпіліну Олександру Євгенійовичу звання Героя України (посмертно). Він заслуговує на це звання, щоб була пам'ять на багато років завдяки кому Україна буде знову квітнути і жити вільно. Світла пам'ять нашому Герою!