№22/210850-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому лейтинанту Юрову Олександру Олександровичу
Автор (ініціатор): Глушко Анастасія Олександрівна
Дата оприлюднення: 20 листопада 2023
Шановний пане Президенте!
Прошу розглянути петицію щодо присвоєння посмертного звання Героя України військовослужбовцю Збройних Сил України молодшому лейтинанту 124-ої окремої територіальної бригади 194 батальону Юрову Олексанру Олександровичу.
Олександр народився 06.09.1988 р. в с. Горностаївка Херсонської області. Олександр Юров вдягнув військовий однострій та став на захист своєї держави від навали ординців. В цивільному житті чоловік не був дотичним до військової справи. Займався музикою, грав у симфонічному оркестрі та навчав діток у музичній школі. Був світлою, доброю людиною, був хорошим батьком і сімянином, був прямою, чесною та відвертою людиною. Ніколи не підводив, завжди йшов на допомогу.Він довів усім, що він справжній чоловік. Коли треба було піти на завдання, він пішов. Без сумнівів та скиглень. Він був справжнім чоловіком, і загинув як герой.
Олександр любив життя, строїв плани на майбутнє, любив свою жінку та маленьку донечку, завжди піклувався про своїх рідних.Хотів дійти до рідного села та визволити своїх батьків,рідних та односельчан з окупації.
24.02.2022 року добровільно призвався на службу.З огляду на цивільну професію побратими дали бійцю позивний «Музикант». На початку своєї служби Олександр був на посаді кадровика в бригаді. Проте, його це не влаштовувало, тож пройшовши потрібні навчання, «Музикант» перевівся до одного з батальйонів бригади у штурмовий підрозділ. Мужньо захищав свою Батьківщину та народ України. Та нажаль,війна забирає найсміливіших молодих людей..
Останнє своє бойове завдання він виконував на рідному лівому березі Херсонської області, де і віддав своє життя 28.09.2023 року за нашу спільну перемогу.
Олександр віддав своє життя за нас, за Волю і Незалежність України і заслуговує на найвищу державну відзнаку-Герой України (посмертно).
Молодий 35-річний чоловік, що до останнього подиху любив свою землю та віддав за неї найцінніше, довіку житиме в наших серцях.
Ми маємо пам'ятати зараз та після нашої Перемоги, усіх хто віддав власний стукіт серця заради нас.
Слава Україні! Слава Герою!
Прошу розглянути петицію щодо присвоєння посмертного звання Героя України військовослужбовцю Збройних Сил України молодшому лейтинанту 124-ої окремої територіальної бригади 194 батальону Юрову Олексанру Олександровичу.
Олександр народився 06.09.1988 р. в с. Горностаївка Херсонської області. Олександр Юров вдягнув військовий однострій та став на захист своєї держави від навали ординців. В цивільному житті чоловік не був дотичним до військової справи. Займався музикою, грав у симфонічному оркестрі та навчав діток у музичній школі. Був світлою, доброю людиною, був хорошим батьком і сімянином, був прямою, чесною та відвертою людиною. Ніколи не підводив, завжди йшов на допомогу.Він довів усім, що він справжній чоловік. Коли треба було піти на завдання, він пішов. Без сумнівів та скиглень. Він був справжнім чоловіком, і загинув як герой.
Олександр любив життя, строїв плани на майбутнє, любив свою жінку та маленьку донечку, завжди піклувався про своїх рідних.Хотів дійти до рідного села та визволити своїх батьків,рідних та односельчан з окупації.
24.02.2022 року добровільно призвався на службу.З огляду на цивільну професію побратими дали бійцю позивний «Музикант». На початку своєї служби Олександр був на посаді кадровика в бригаді. Проте, його це не влаштовувало, тож пройшовши потрібні навчання, «Музикант» перевівся до одного з батальйонів бригади у штурмовий підрозділ. Мужньо захищав свою Батьківщину та народ України. Та нажаль,війна забирає найсміливіших молодих людей..
Останнє своє бойове завдання він виконував на рідному лівому березі Херсонської області, де і віддав своє життя 28.09.2023 року за нашу спільну перемогу.
Олександр віддав своє життя за нас, за Волю і Незалежність України і заслуговує на найвищу державну відзнаку-Герой України (посмертно).
Молодий 35-річний чоловік, що до останнього подиху любив свою землю та віддав за неї найцінніше, довіку житиме в наших серцях.
Ми маємо пам'ятати зараз та після нашої Перемоги, усіх хто віддав власний стукіт серця заради нас.
Слава Україні! Слава Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Боднарчук Марина Володимирівна
14 лютого 2024
2.
Марківська Наталія Михайлівна
14 лютого 2024
3.
Голікова Людмила Михайлівна
14 лютого 2024
4.
Шкундіна Алла Вікторівна
14 лютого 2024
5.
Кравченко Наталія Валеріївна
14 лютого 2024
6.
Кіянченко Віта Федорівна
14 лютого 2024
7.
Шустова Тетяна В'ячеславівна
14 лютого 2024
8.
Гирик Людмила Михайлівна
14 лютого 2024
9.
Репецький Ігор Олексійович
14 лютого 2024
10.
Кушнірова Олена Валеріївна
14 лютого 2024
11.
Потерайло Вікторія Вячеславівна
14 лютого 2024
12.
Бобровицька Тетяна Геннадіївна
14 лютого 2024
13.
Мельничук Вікторія Вікторівна
14 лютого 2024
14.
Климко Христина Василівна
14 лютого 2024
15.
Пелипенко Ірина Олександрівна
14 лютого 2024
16.
Веретюк Віра Вікторівна
14 лютого 2024
17.
Біла Ольга Олександрівна
14 лютого 2024
18.
Ломазей Валентина Володимирівна
14 лютого 2024
19.
Фесюк Тетяна Миколаївна
14 лютого 2024
20.
Буркат Антоніна Володимирівна
14 лютого 2024
21.
Доліч Тамара Ромальдівна
14 лютого 2024
22.
Ганжалюк Анна Ярославівна
14 лютого 2024
23.
Ксенюк Ірина Віталіївна
14 лютого 2024
24.
Тютюнник Марина Геннадіївна
14 лютого 2024
25.
Дзябко Галина Юріївна
13 лютого 2024
26.
Черних Ірина Вікторівна
13 лютого 2024
27.
Алєксєєва Ольга Володимирівна
13 лютого 2024
28.
Єгорова Світлана Едуардівна
13 лютого 2024
29.
Куракіна Ірина Анатоліївна
13 лютого 2024
30.
Цегельник Михайло Васильович
13 лютого 2024