Шановний Президенте!Просимо розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ Ковальову Євгенію Григоровичу 27.06.1972 р.н.
Старшому саперу 53 ОМБр, 1 батальйону, інженерно-саперного взводу, військової частини А0536.
Євгеній Григорович народився та проживав в смт Червоногригорівка, Дніпропетровської області. Був звичайним чоловіком, який 20 років пропрацював на марганецьких шахтах. Був призваний на військову службу по загальній мобілізації 11.04.2022 р.
Воював на Бахмутському та Авдіївському напрямках. Мав позивний «Кундиль».Євгеній Григорович з честю та гідністю виконував свій обов’язок громадянина України. Сильний, мужній та талановитий. Найкращий син, чоловік та батько. Єдиний син та міцна опора матері. Вірний друг та надійний побратим. В мирному житті мав багато планів на майбутнє та мрій, яким не судилось здійснитися. Родина втратила свою опору та підтримку. Євгеній Григорович виконуючи бойові завдання, заходи з національної безпеки оборони, відсічі в стримуванні збройної агресії, відданого військовій присязі на вірність українському народу, віддав найцінніше-своє життя 05.03.23р під час виконання військового завдання, пов’язаного із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу н/п Авдіївка, Донецької області. Він зробив неоціненний внесок для наближення перемоги-поклав своє життя на полі бою. До останнього подиху залишався вірним своїм побратимам,своєму народу, своїй Батьківщині. Не кожен зможе дивлячись смерті в очі стояти з побратимами пліч-о-пліч не боячись ворога. Такі люди-це справжні українці, що у своєму серці мають, як писала Леся Українка, «те,що не вмирає». Такі люди знають ціну життя та ціну перемогам. Але на відміну від них, деякі українці навіть не усвідомлюють, що насправді відбувається в нашій країні.Для багатьох ця війна являється далеким відгуком,що не зачіпає звичного перебігу подій їхнього життя.Але ж ми знаємо,що війна не просто на землі України,вона реальна і вона триває. Такі індивідууми навіть не розуміють, що якби не такі люди, як Євгеній Григорович,то бої точилися б уже в їхніх містах, на їхніх вулицях, а окупанти були б в їхніх домівках.
Євгеній герой, ім’я якого повинно бути вписане в історію. Ми просимо присвоїти звання Героя України, це буде вічним знаком пам’яті про того, хто віддав своє життя заради миру та свободи нашої країни та майбутнього наших дітей. Вічна шана та пам’ять усім, хто захищав країну та повернувся додому на щиті, кожен з них повинен бути записаний в історію. Слава Героям!