Шановний пане Президенте!
Прошу вас розглянути петицію, про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму брату Юрченко Юрію Леонідовичу 02.08.1979 р., позивний “Вікінг”
Юрій Юрченко народився в м. Києві де і проживав все своє життя.
У 1999 році Юрій був призваний на строкову службу до ЗСУ, додому повернувся з військовим званням “молодший сержант”.
Брат не чекав, а виборював волю та незалежне майбутнє для України. Відстоював нашу свободу на Майдані під час Революції Гідності, приймав безпосередню активну участь під час подій 20-тих чисел лютого 2014р.
З перших днів повномасштабного вторгнення агресора, не вагаючись пішов до військкомату, тільки з третьої спробою в кінці квітня 2022 року його мобілізували до лав ЗСУ. Березень-квітень він був в ТРО Києва. Воював у складі вч. А4049, 44 ОСБ, був командиром кулеметного відділення, 3 кулеметного взводу, 1 стрілецької роти. Він разом з побратимами понад двох місяців без ротації перебували на лінії активного наступу ворожих військ в районі н.п. Покровське, м. Бахмут, Донецька обл. де отримав значну кількість контузій, але ні разу на них не скаржився. Після була Харківська область, бої за Ізюм, Невське, Площанка та інші н.п.
Луганська область, Креміна, Сватово.
Був відзначений:
-Подякою за мужність і відвагу, проявлені при виконанні військового обов'язку під час безпосередньої участі у здійсненні заходів і забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації
-Нагороджений почесним нагрудним знаком “Сталевий хрест”
-Нагороджений нагрудним знаком “Ветеран війни”
З квітня 2023, молодший сержант Юрій прийняв рішення пройти курс військової підготовки “Бойове застосування механізованих з'єднань військових частин і підрозділів”
Враховуючи свій бойовий досвід та аналіз подій за рік війни, він зважено прийняв рішення навчити молодих солдатів воювати та виживати на війні.
Після закінчення навчання отримав офіцерське звання “Молодший лейтенант”.
Юрій був направлений у в/ч А4863 143 ОРСб (32 ОМБр), де був командиром 2 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти 405 ОСБ.
За дуже короткий час, всього півтора місяця, мій брат, як бойовий офіцер, дав своєму взводу головне - віру, він повірив в хлопців, а вони в нього.
Юрій відважно виконував свій обов'язок громадянина України, до останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Перебуваючи у зонах бойових дій він ніколи не скаржився що йому важко, навпаки намагався підтримувати усіх що все буде добре.
19 липня 2023 р. виконуючи наказ командування, в н.п. Новоселівське, Сватівського району, Вікінг отримав поранення несумісні з життям, від ворожого обстрілу.
Загибель мого брата дуже важка втрата для нас, родини, друзів, для його побратимів з 44 ОСБ, для його підлеглих. Командування 405 ОСБ готувало його на підвищення.
Його побратими пишуть нашій родині щирі слова подяки та співчуття: “Вибачте що турбую вас, але не можу не сказати хоча б кілька чесних та щирих слів про свого командира Юрія “Вікінга” Юрченка, за той невеликий час що ми жили, воювали, виконували разом бойові завдання, я зрозумів що Юра є Людина надзвичайно смілива, чесна, добра, розумна, справжній командир який хвилювався та оберігав кожного з нас. Більшість з нас завдячує йому здоров'ям і життям. Дякую вам за справжнього Сина, Брата, Людину з великої літери. Сумую, пам'ятаю, скорблю разом з вами”.
Ми пишаємося ним, його незламністю, сміливістю та патріотизмом. Він є справжнім воїном-захисником Батьківщини. Йому навіки 43…
Зараз пишеться нова, дуже болюча, сторінка визволення нашої країни, невід’ємною частиною якої є збереження пам’яті про тих, хто захищав усіх нас. Просимо вшанувати пам'ять молодшого лейтенанта ЮРЧЕНКА ЮРІЯ ЛЕОНІДОВИЧА (Вікінга), найвищою державною нагородою Герой України (посмертно) із врученням ордена “Золота Зірка” його батькам.
Вічна пам'ять та шана всім хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім хто боронить та захищає Україну!
Слава Україні!