Шановний пане президент Володимир Олександрович!!
Прошу,розглянути моє звернення до Вас,про надання почесної найвищої нагороди звання Героя України (посмертно),солдату помічнику кулеметника в/ч А0284 80 ОДШБР 3 батальон 18 рота 1 взвод Борецькому Олександру Володимировичу 23 червня 1988 р.н.,який загинув, під час виконання бойового завдання 08 жовтня 2023 року.
Олександр при початку повномаштабного вторгнення до Київської області Димерської та Іванківської громад,на своєму мікроавтобусі евакуював більше ніж 15 тисяч мирних жителів різного віку з домашніми тваринами та особистими речами,які на той момент знаходилися на окупованій території.
Після виходу з Димерської громади РФ робив перепоховання з праціниками Національної Поліції
Отримав подяку від Олексія Кулеби колишнього голови Київської обласної державної адміністрації в червні 2022 року.
Олександр пройшов навчанняза кордоном,де був командиром відділення.
Всі,хто проходили навчання з Олеесандром не можуть повірити в його загибиль.
Всі,хто знав Борецького Олександра розповідають що він був найкращий,гідна людину,товариш,чудовий побратим,відважний,чодувий батько.
08 жовтня 2023 року перебуваючи на бойовому завдані поблизу Запорізької області Пологівського населеного пункту Мала Токмачка,потрапив під артобстріл,де отримав поранення несумісне з життям.
В Олександра залишилися дружина та двоє малолітніх доньок,молодшій 6 місяців,старшій 12 років.
Прошу присвоїти загиблому Олександру найвищу державну нагороду-Герой України (посмертно) із врученням ордену "Золота Зірка" його дружині Борецькій Олені та його донькам Олександрі та Ніки.
Олександр дуже любив пісню " Ой у лузі червона калина" з якою його і провели в останій путь.
Олександр був похований на кладовищі в Петрівській громаді в алеї загиблих Героях.
Вічна пам'ять Герою рідної та вільної України..