Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) моєму чоловіку - військовослужбовцю Національної Гвардії України мінометної батареї 3028 солдату Резніку Олександру Сергійовичу 03.01.1989р.н., який народився в селі Городківка Крижопільського району та проживав у селищі Томашпіль Вінницької області.
Учасник бойових дій на сході України. З 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України Донецької та Луганської областей.
З перших днів війни, у лютому 2022 року, поїхав на фронт. Був у мінометній батареї 3-го батальйону оперативного призначення військової частини 3008. Спочатку працював з 120-го міномету, а потім перейшов на 82-ий. Був спершу помічником навідника, потім навідником. Заглиблювався у суть своєї справи, освоївши роботу, по планшеті міг вести бій.
У травні-жовтні 2022 року під командуванням старшого лейтенанта мінометний взвод ліквідував БТР, вантажний автомобіль, БМП, легковий автомобіль, БПЛА, спостережний пост російських окупантів, 13 укриттів для особового складу, близько 200 санітарних та більше 100 втрат особового складу ворога.
За час служби Олександру довелося звільняти Київщину, воював на Донеччині та Запорізькому напрямку. Він дуже хотів воювати. І все ради збереження цілісності України. Олександр Резнік не лише був відважним вояком, але і прикладом патріотизму та самопожертви. Він відзначався великою мужністю та рішучістю в обличчі надзвичайних випробувань на передовій. Без страху за власне життя рятував і допомагав побратимам. Кремезний, дужий, як дуб, відважний, сильний духом та тілом, повний сили та наснаги, понад усе був вірний країні і любив її.
Мав прекрасну люблячу сім’ю, насолоджувався життям, був працелюбним. Але напередодні дня народження донечки, ми отримали страшну звістку: 27.07.2023 загинув Олександр під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області,захищаючи Україну. Проводив евакуацію поранених бійців під масованим мінометним обстрілом артилерії, авіації. З дрона полетів снаряд… Пряме попадання… Олександр загинув на місці…
У пам’ять про захисника волонтери виготовили міні-Град, на якому мріяв працювати, щоб знищувати якомога більше орків, але не встиг.
Безумовно, залишив великий слід на шляху до перемоги. Ніколи не припиняв вірити у неї і тому він заслужив право залишитись в пам'яті нащадків почесним Героєм України - це найменше, чим ми можемо йому віддячити. Його внесок у захист нашої країни є безцінним і він завжди буде і залишиться в наших серцях, як справжній Герой.
Олександр назавжди залишився в наших серцях мужнім сином, люблячим чоловіком та батьком, справжнім другом, сильним та відважним військовим. Завжди був на позитиві та підіймав бойовий дух побратимів. Він із честю виконав обов’язок, захищаючи свою Батьківщину і до останнього залишаючись вірним їй. У пам’яті побратимів він назавжди залишиться людиною слова, мужності і сили, з добрим, відкритим серцем.
Ця петиція не заглушить рани батьків, дружини, донечки, але це велика подяка Герою за наше життя, за його патріотизм, мужність та відвагу.
Резнік Олександр Сергійович – справжній Герой, який заслуговує пошани. Просимо присвоїти найвищу нагороду - звання Герой України (посмертно)!
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто захищає Україну! Слава Україні! Героям Слава!